Усе більше обіймає неспокій,
Небо змінило свої барви.
Чи то час став до мене жорстокий,
Чи вартує небесні скарби.
Дні сумні та весь час безпорадні,
Не здолають примхи людини,
Стають вчинки чомусь недоладні
Та не мають змісту зернини.
Важко жити в обіймах байдужості,
Де ніколи не чути ноту Любові.
Відчуття та дотик постійної чужості
Та слова завжди лиш тернові.
Oбiймаe неспокiй
© Copyright: Нелли-Киев, 2021
Свидетельство о публикации №221060700555
Свидетельство о публикации №221060700555
Рецензии
