Баллада про блазня i короля

У королівстві тім король поганий був,
любив він красти, як політик був він нуль,
скандалив із сусідами, не міг закінчити війну,
він посварив народ, країну розділив одну.

Під виглядом потреб у інших він займав,
хапав без сорому, з казни він крав,
гуляв, бенкетувати  з розмахом любив,
при цьому ще й народ у королівстві він гнобив.

Податки надзвичайні вводив і оброк,
на бідах нашого народу він наїв жирок,
- «Ще трохи потерпіть!» - країну він благав,
- «Всі ордена і гроші йдуть в війну!» - кричав.

Та був у царському палаці блазень, красень-хрін,   
як крадуть й брешуть, він спостерігав, мов, арлекін,
про це смішні байки придумував-писав, 
під сміх народу й короля він танцював-читав.

Кричав на ярмарках-концертах гумор будь-який,
Король йому дозволив посміх над собою, десь-таки,
На вулицях він іскрометно жартував,
і, кажуть, мрії і надії він народу дарував.

Кричав із посмішкою він: - «Якби я був король,
я придавив би швидко клоунську продажну моль,
закінчив би війну, розбіжності усі б звернув,
кредити всі віддав і гроші всі я б повернув.

Я б із народу зняв податків рабство і ярмо,
продажних депутатів посадив би я в лайно,
аби реальні терміни отримали злодії, і село
хай квітне, я збудую і дороги, і лікарні, і житло».

Багато чого він ще обіцяв, сміявся, танцював,
й так щиро він про це народу обіцяв-віщав,
на обіцянки-цяцянки купився раптом наш народ,
здіймав бунти і на панів минулих - вмить переворот.

Цинічного монарха вигнали у «рашку» геть,
на трон тупого блазня посадили на десерт,
і були мрії і надії в головах, в душах, в серцях,
і закипала радість сліз людей на всіх очах.

Та новий цар почав знов виступать і блефувать.
Смішні укази клоунадні Україні видавать,
в оточення шахраїв хитрих він набрав,
зачатих випадково блазнів й дурників-пейзан.

Він обдурив країну підло, рот всім фігою заткнув,
на обіцянки людям на сміх просто чхнув,
війну він не закінчив, а податки він підняв,
до того ж за борги земельку всю віддав.

І стали вже боятись блазня, як чуми,
народ побіг з країни, люди хлопнули дверми,
всі зрозуміли, у цю прірву, ковзаючи, йдуть орди.
Буть блазнем-королем можливо, як завжди!




































































coverсія