Mysterious waters

Як пояснити суспільству цей дивний "конект"?

Ви у відносинах, я у відносинах.

Ви щасливий, я щаслива.

Ви приймали складні рішення, я приймала складні рішення.

Ви часто почувалися самотнім - і я так само.

Моє ставлення до Вас, моє бачення Вашої особистості - це щось трансцендентне. Це не пояснити ані комплексом Електри, ані інфантилізмом моєї свідомості, ані певними нормами соціальних верств.

В свої 27 я ніби припала устами (насправді - думкою) до джерела істини, шляхетності, таємних знань.

Ви зійшли зі старовинних гобеленів та показали мені шлях, яким я тепер роблю перші кроки.

Тоді турбулентність моєї свідомості перейшла всі межі, і Ваш погляд був блискавкою.

Я злетіла до небокраю від дрібниці: на Русанівці влітку 2016 р. Ви привіталися зі мною першим. Саме так декілька століть тому з Данте привіталася "його" Беатріче.

З тих пір мені доводиться писати так палко, так складно, так дисципліновано про речі, які малій дрібці населення планети зрозумілі:

Про легітимізацію конструктивної телепатії.

Таємничі води, Саргасове море Ваших очей - це найскладніший алгоритм, на який я натрапила саме тоді, коли юність переходить у зрілість, коли підлітковий ентузіазм переростає в глибоке захоплення справою свого життя.

Якщо раптом хтось із культурологів-медієвістів натрапить на цей прецедентний текст, виявиться, що зміст його кумедний.

Натяки на відносини васалітету в жіночому куртуазному тексті.

Пошук істини в потоці запатентованої маячні.

Це міг би бути такий серіал, що "Велична доба" відпочиває.

Людям навколо нас завжди потрібні наші жорсткі, безкомпромісні рішення.

Що їм від моїх медитацій, від Ваших апокрифів?

Вони бачать цифри, світлини, чують якісь джингли, все приймає гротескно-постмодерні форми.

Навіть наука розбивається на мікрочастки, і вже немає категорійного апарату стосовно кількісних показників інтелекту.

Є подарований, скоріше за все несвідомо, випадково Вами мені "Мультивсесвіт".

В цьому "Мультивсесвіті" знання попередніх життів дає і Вам, і мені перевагу сьогодні.

Одне з моїх втілень пройшло крізь вогонь у Середньовічній Європі,
інше в 21 ст. пише про технології майбутнього, в той час як у Ваших снах, так само як у моїх, звучать забуті мови, і падають колонни з квітучим коринтським ордером, і постає Атлантида, ще чистіша, ніж спів жайворонка над степом.

Що може бути чистішим за знання?