Якось ввечері баба сиділа
І під ніс собі щось гомоніла:
Очі закрила,в стелю дивилася
Потім від сміху покотилась.
Дід,злякавшись,зиркнув на дружину,-
«Шли новини в ту саму хвилину»-
Що це з бабою моєю стало?
Зовсім з розуму злетіла в старість!
Кожну ніч щось нове виробляє,
Від її причуд життя немає.
Розум баби полонили казки,
Їх готовилась придать огласку.
Та і діда в думках зачепити,
Щоб на те її благословити.
Враз під ранок зірки зрахувала
І від них із кожної щось дiзналася.
Десь і місяць став тому підмогою,-
Бабі він показав дорогу…
На ніч часто думалось бабусі,
Що летить сама,як в небі гуси…
А крила в неї як у літака.
Хоча не завжди злітала пока,
А селища,як птахів десяти,
Щоб досягти потрібної висоти.
Баба пише вiрш
© Copyright: Вера Мартиросян, 2021
Свидетельство о публикации №221062901090
Свидетельство о публикации №221062901090
Рецензии
Галочка, спасибо за бесподобный отзыв! С уважением,
Вера Мартиросян 09.07.2024 10:34 Заявить о нарушении
Вера Мартиросян 09.07.2024 10:34 Заявить о нарушении
Дiд, хоч i не розумiе бабу, але не заважае ii творчому пориву.Успiху!
Александр Потапов 6 24.07.2024 18:15 Заявить о нарушении
Александр Потапов 6 24.07.2024 18:15 Заявить о нарушении
На это произведение написано 25 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.