Наснилось
Вітер немов уві сні,
Червнева якась постанова,
Літні спекотні дні.
Блукає пам’ять у спогадках,
Дарує мені свої сни,
Які були довго у схованках,
Берегли їх завжди тини.
В клітинку сорочка шовкова,
Наповнює час блакить,
Ми з тобою зустрілися знову,
Випадкова пісенна мить.
Чомусь в очах розгубленість,
Рухи стають несміливі,
Знітилась моя залюбленість,
Стали думки тремтливі.
Очі розкрив сонячний промінь,
Оживали вуличні звуки,
Залишився присмак симфоній,
Та теплими були руки.
Свидетельство о публикации №221070301472