Попередня частина: http://proza.ru/2021/08/13/1553
Коли тобі обріжуть крила,
буває так не водночас
і наче дихає могила
на вік, на місяць, день і час.
Буває – хто мав захищати,
якщо не боронити, хоч би не чіпати,
то той ще гірше ворогів
серце уразити зумів.
Та доля бачить і вертає,
чужих боргів собі не залишає
і Карма-тітонька жене,
куди і як, кого і де?
Вона лиш часу позичає,
бо інколи й свого не має,
страву холодною їй їсти,
усіх спече в своєму тісті.
Продовження: http://proza.ru/2021/08/14/1072
1.08.2021-13.08.2021
Картинка із фільму:
“Чаклунка (Маліфісента)"
2014 року.
Крылья Малифисенты
© Copyright: Светлана Борщ, 2021
Свидетельство о публикации №221081301560
Свидетельство о публикации №221081301560
Рецензии