Св1тлана Ткачук. Знову н1ч...

Мои переводы

Світлана Ткачук. Знову ніч…

Знову ніч на пташиний дотик.
Вже по вінця у нім Сонця.
Дозріває тоненький ґнотик
В плесах Сіверського Дінця.
Не веселка на коромислі
Запалила оті вогні.
Б'ються хмари - об смерть - обвислі,
Що розсілась на голім пні.
Ну а тут, де життя - хортами
Аж до самого корінця,
Я впадаю чомусь думками
В крижму Сіверського Дінця.
І в мені виростають доти,
Та не в тому, не в тому річ...
Знову ніч на Пташиний дотик.
А війна у тривалу Ніч.

Вольный перевод

Снова ночь пролетит, как птица.
Солнце ждет не дождется конца.
Тонкий солнечный луч искрится
В плёсах Северского Донца.

Нет, не радуга коромыслом
Залегла на песчаном дне.
Бьются насмерть седые мысли,
Облаками осев на пне.

Ну а там, где ещё сверкают
Обжитых домов огоньки,
Мои мысли свободно гуляют
По молочной крыжме реки.

Моё сердце, как дот. Не спится.
Разве в этом моя вина?
Снова день пролетел, как птица,
Только вновь я лишилась сна.

Худ. Владимир Черненко. Северский Донец

https://www.youtube.com/watch?v=uBs4jtWMBj8
Валентина Лисица. Лист. Баллада 2.

Победа Духа над сомнениями и происками судьбы.