Іду я задом на перед,
Так пятам не так боляче
Стаю на вугіль, потім лід
життям я задоволена.
Котячись від болю з гірки в низ,
Чіпляючись хоч за щось
Мені життя кричало
-Ти держись
Тримайся-хоч за кого то.
Так це вірно мить долі
Намагаюся пробратися.
Вчепившись в тонкий волосок
З прірви піднятися.
Кігтями міцно уцеплюсь
Нехай камінчики котяться,
А треба в височінь я піднімуся
Люблю з усім справлятися.
Коли мені боляче я сміюся
А ворог мій лютіє
Він не зрозуміє ну чому
Від болю я сильніше
Дурень. Загартування це річ
Я з дурнем не воюю
Будь краще другом у мене
Зрозумієш мене іншу
Іду я задом на перед,
І ніби все на оборот,
І ніби легше стало
життя мене обрало.
Принизила - підняти
Я, зрозуміла де істина,
Що толку задом на перед,
Иду в перед и мне везет.
Переклад
© Copyright: Светлана Вильчинская, 2021
Свидетельство о публикации №221082000324
Свидетельство о публикации №221082000324
Рецензии