От i дочекалась
Дивні передбачення сузір’я,
Довго зберігало їх подвір’я,
Витримало необхідний стиль.
Грона слів прикрашує паркан,
І малюнок щирості гіллястий,
Звук такий наївний і сріблястий,
Та й не запідозриш той обман.
А тепер уранці схлипують дощі,
На екран життя приходить Осінь,
Йду в своє майбутнє вже наосліп,
Можу слухати підказки лиш душі.
25.08.2021
Свидетельство о публикации №221082900883