Pryvitannya pobazhannya Ukraine is 30

Я поступово напишу тут і не тільки тут свої враження від нашого Дня Незалежності, але цей нарис торкається іншої теми.

Сьогодні державні й приватні підприємства України поступово повертаються до своєї діяльності та діяльної любові до країни та людей.

Хотілося б додати побажання  шанованим мною керівникам та провідним викладачам юридичних кафедр по всій країні.

Так, знання законів, підзаконних актів - це основне. Це стрижень учбового процесу, але не менш важливою є світоглядна позиція викладачів, методологів, тренерів фахових юридичних вишів.

Я за три роки за власним бажанням переглянула понад 150 відео з затримань водіїв України.
У переважній більшості випадків ставлять статтю 130 (водіння в нетверезому вигляді) та постійно ретранслюють це телевізором, по радіо, онлайн тощо.

Ця криміналістична картина наразі видається мені досить далекою від дійсності.
Не збігається вона ані з показниками економічного зростання, ані з образом українського народу, що його неодноразово змальовували наші письменники й гості з-за кордону, від Гійома де Боплана до Річарда Бренсона.

Чомусь нечасто згадуються такі причини перевищення швидкості й інших ДТП, як погане знання ПДР, невміло налаштована система GPS в автівці, хронічна втома (коли йдеться про рейсові автобуси й інші регулярні перевезення), стан афекту (скажімо, повідомили чоловікові, що його дружина в реанімації тощо).
Не сказано й про те, що водій/водійка можуть бути в стані афекту через стійкі тісні зв'язки з релігійними організаціями тощо.

При цьому 6 із 10 каналів показують українську молодь розбещеною, нечемною, недалекоглядною. З часів стародавнього Риму нічого не змінилося?

Аргументація мінімальна, головне - красивий кадр із "безголовими мажорами".
Хотілося б спитати бодай сценаристів та кастинг-директорів подібних передач і каналів, чому і задля чого така упередженість? Де той самий баланс думок у демонстрації факту правопорушення? Де уявлення про презумпцію невинуватості?

Так, люди помиляються. Часто вони помиляються глибоко й системно, але чи може бути інше висвітлення таких епізодів у новинах?

Про баланс думок у ЗМІ я вперше почула в 13 років на приватних курсах англійської мови від Британської Ради.

Потім, маючи вже років 25, спробувала долучитися до молодіжних ініціатив, таких як SOCIS, "Київська школа прав людини",'MediaSapiens', 'EdEra' тощо, аби краще розуміти механізми роботи суспільства, бути корисною для своєї референтної групи та більш фаховою в сучасних ЗМІ та ГО. Дуже вдячна всім упорядникам матеріалу, після перших лекцій виникає бажання шукати складніші прецеденти самостійно.

Щаслива тим, що в моїй референтній групі пиятик немає, а ось ідеалістичні зібрання є!

Хотілося б, щоб ці ідеали мудрості й справедливості були здійснені в сучасній Україні, бо почався новий, більш свідомий цикл її існування.