Вже другу ніч зливовий дощ,
Малює громовиця візерунки,
Немов замало небесних площ,
Щоб хмари з’ясували стосунки.
Спалахи наводять лиск поверхні,
Треба зустрічати Осені прихід.
Згладжують нерівності, що зшерхні,
Щоб плавний був природи перехід.
Вдалося, сонце було співчутливим,
Акомпанували з азартом тіні Осені,
Ніхто не відчував себе вразливим,
Не всі на зустріч цю були запрошені.
І тиша у блаженстві, злагода та мир,
Зазвичай саме так готуються до свята,
Наповнювати змістом душевний пустир,
Щоб людська Байдужість була б знята.
І очі розрізняють метушливі кольори,
Щоб красу відчути, розкривається Душа,
Здається Все живе співучасник цієї гри,
І навіть голос подає жовтороте пташа.
Прихiд Осенi
© Copyright: Нелли-Киев, 2021
Свидетельство о публикации №221091001376
Свидетельство о публикации №221091001376
Рецензии