***
в думках..
але ж
мене не ждеш..
я все ще та, що і була
в дитинстві
юності крилатій..
хіба я можу зрадити любовь,
що дарували бусли біля хати
сади і квіти мамині очі
і лагідні очі тата..
не зможу..
з нею і помру..
і вітром плечу
до тебе рідна хата
Зоя МІщенко
Свидетельство о публикации №221093001240