Фестивальне. Загальнолюдське
Якщо писати, то яким кодом і як її зрозуміє
Цифрова душа міста?
На часі, ніби на стрижні
Сьомого неба
Відображуються
Здригання зір
З сузір'я
Корабля,
А зорепади,
Якими дихає
Мікропокоління -
Це зростання
Дерева життя
В глибину
Океану
Безнадійно-ейфоричного
Красномовного мовчання.
З цієї точки
Вусібіч
Ллються
Квантові
Водоспади
(Водограї,
водосходи,
водокроки)
Безумовного знання.
© Марина Чиянова
Присвячується братам Капрановим.
З подякою за своєрідну школу життя.
*Субжанр твору -
український кіберпанк з елементами містицизму та нефігуративної конфуціанської драми.
Свидетельство о публикации №221100401351