Теорiя поколiнь осiнь 2021

Шановні читачі моїх блогів та газетно-альманахових статей!

Нещодавно був День Учителя, і хотілося б знову згадати про теорію поколінь в контексті цього свята.

В чому полягає принципова різниця в цінностях, звичках та поведінці міленіалів та зумерів?

Спершу може здаватися, що ці два мікропокоління мають дуже багато спільних рис.

Які саме?

Висока гнучкість, відносно висока цілеспрямованість, пошук індивідуального щастя, нетерплячість, наполегливість, потяг до лідерства, цинізм, сарказм, скепсис, дивний або парадоксальний гумор, загострене почуття справедливості, нестандартні погляди на роботу, навчання, родину, етику, естетику, філософію...

Це те, що об'єднує два мікропокоління, але далі починаються розбіжності.

Головна з них - це тип вольових якостей. За наявності приблизно однакової кількості одиниць вольових якостей прийняття рішень ці дві умовні вікові групи можуть здійснювати дуже різними методами.

Прагнучи не гаяти часу, міленіали все ж-таки доволі часто відчувають недовіру до багатьох державних інституцій, вимагаючи від них прозорої роботи, актуального графіку, чистих джерел фінансування, високого рівня внутрішньоорганізаційної саморефлексії.

Поведінку міленіалів часто визначають критерії пошуку змісту життя, сталої кар'єри, максимального захисту приватності та власного особистого простору.

Що ж є важливим для зумерів? Довіра до них. Зумери емоційно ще вразливіші за міленіалів. У кризових ситуаціях зумери з приблизно тих самих соціальних кіл (від нижнього прошарку середнього класу до нижнього прошарку вищого класу, тобто так званої гіпоеліти) реагують дуже дивно. Спрацьовує комбінація психологічних захистів, таких як соматизація, відігрування, проекція, регресія та генералізація. Таким чином, справжьою проблемою, яка маскується цими захистами, може бути глобальна базова недовіра до світу, але утилітарна, побутова, без надцінних ідей та параноїдної акцентуації.

Отже, дівчина з цілком пристойної (з т.з. репутації та фінансової декларації) родини може свідомо ввімкнути на повну спротив бажанню викладача перевірити її зошит, і ця ситуація перетворюється на дещо середнє між інсценуванням тяжкого нервового зриву та провокацією дипломатичного скандалу.

В чому шукати причини такої недовіри?

Вони не є проблемою суто сімейною, а радше реальним наслідком кількох криз, які припали на часи міленіалів. Покоління Y навчилося обстоювати свої цінності, знаходити місце під сонцем, майстерно перемикаючись між соціальними ролями, глибоко вивчаючи сильні та слабкі сторони кожної зі своїх утилітарних ідентичностей, і так заповнило собою простір, що зумерам майже нічого не залишилося. Зумери часто "між рядків" скаржаться на малу репрезентативність своєї соціальної групи в так званій "економіці уваги".

Зумери шукають блискавичних результатів ще з більшою інтенсивністю, ніж міленіали, але і вкладатися в утопічні проєкти готові з меншою ймовірністю.

Вони не завжди прогулюють уроки/лекції або поводяться відверто агресивно чи асоціально, натомість, наслідуючи досвід попередніх поколінь, вдаються до ельфінгу, газлайтингу, булінгу в робочому колективі, мобінгу на роботі, в неформальних колах (курси, гуртки, навіть онлайнові фан-спільноти) і, разом з цим, люблять грати, мріяти, мандрувати, творити малі шедеври "з нічого" та активно просувати свою творчість.

Це мікропокоління наділене численними чеснотами, але спрогнозувати його соціальну та ринкову поведінку дуже непросто, адже такі вибухові комбінації психологічних захистів не сприяють прозорості в спілкуванні та взаємопорозумінню між старшокласниками/студентами та викладацькою спільнотою.

Існує поки що хіба що не єдиний спосіб відчинити хвіртку до душі учня-зумера:
відверто, послідовно і довго клеїти з себе дурня. Тоді, можливо, такі учні можуть захотіти побути щирими та справжніми.

Чи почнуть зумери довіряти системі освіти та її приватним аналогам?

Чи захочуть вони пролити світло на свої споживацькі звички?

Чи поділяться вони своїми роздумами, мріями, планами?

Звичайно, в поп-науці існують і графіки, і великі дані, і культові книги про це покоління, але навіть 50 томів енциклопедій не можуть пояснити багатьох загадок цих людей, зовні таких привітних та скромних.