Так хочеться говорити...
З тобою-про все , про все-
Про землю , про небо, про квіти
Про дощ що омиє це все...
Так хочеться розуміти,
Що світла нема без пітьми.
Завіси тихенько прикрити-
Бо світло є там де є ти...
І не від гріхів хворіти,
Прелюбства тяжкої п'яти,
А тихо про все говорити,
З тобою на самоті...
Від радощів шаленіти,
Що так розумієш ти
Але й про це з тобой говорити
Із свічкою, на самоті...
Скаженою силою думки
Матеріалізувавши фейсбуку мости
З тобою про все говорити...
Із стінами на самоті...
Говорити...
© Copyright: Юрий Бондарь, 2021
Свидетельство о публикации №221100801731
Свидетельство о публикации №221100801731
Рецензии
