Без рiски в ротi

Звичайно, ти не почуєш те, про що я думаю вголос, тобі й зараз, лякаючи красунь, які проходять повз мене ...
Добре, ось, ти висадила мене зі своєї машини у метро та зникла  ...назавжди.
Але, пихата ти така, мене ж жментка, марно радієш.
До кінця життя…
Ти!
Так і будеш сидіти абсолютно нерухомо у своїй бляшанці під назвою Гелік, судомно вчепившись в кермо і посмикуючи ногами та ухиляючись від Лад, які мчать назустріч та й від дідусів і бабусь, які ...таки перебігають вулицю, ігноруючи рик твого авто монстра
І ти, абсолютно млява, цієї ж ніччю, будеш марити, що біжиш вперед і вперед по життю без мене, коли, в повній самоті й без ріски в роті, просидиш до ранку, втупившись в цей, проклятий свій, гад жжет і пускаючи порожню воду з брехливих очниць своїх.

А коли бажаєш знати усю правду...
Твоє життя назавжди зупинилася, коли ти висадила мене зі свого банківського рахунку, зміюка!!!

А я!
Я реально йду від тебе, хоч і припадаючи на праву ногу і спираючись на єдине своє майно, на фамільну тростину, інкрустовану сріблом і яшмою, але ...
Іду!
Гордий і по твердій землі ...
Правда, теж не знаю, куди ...
Але, йду же !!!