Веточка вишни

Рано утром, до рассвета,
в садик зимний,  пышный,
шла девченка заламати,
веточку из вишни.

На святой Екатерины,
веточку ломала,
и с надеждою сердечной,
ее умоляла:

Ой ты вишенка ярило,
ставлю тебя в воду,
полюбил бы только милый,
на многие годы.

Ну а если на Меланки,
ветки расцветали,
то на осень отец с мамкой,
свадебку сыграли.

Судьбу добру, призывала,
видно уже знала,
что парнишкино сердечко,
ей родненьким стало.

Напекла на святой вечер,
хлебцы с кулешами,
лишь пришел бы ее милый,
в гости со сватами.

Вере давней открыв дверцу,
Вишни расцветали,
Так для всех с красою в сердце,
Свадебки играли!
12.10.2021.

Перевод с украинского,
оригинал:

Гілочка вишні

Марія Кириченко

Рано вранці, досхід сонця
у садочок пишний
шла дівчінонька ломати
гулочку із вишні.

На святої Катерини,
гілоньку ломала,
із надією у серці,
слова промовляла.

Ой ти вишенька хороша,
ставлю тебе в воду,
щоб любив козак миленький,
мого серця вроду!

Ну а якщо на Меланки,
розпуститься гілля,
справлять мені батько мати,
восени весілля.

Добру долю закликала
бо напевно знала
що юначе щире серце
палко покохала.

Готувала на свят вечір,
хліб із рушниками,
щоб прийшов до неї милий
в гості із сватами!

Віру давнюю плекала,
в чудодійне зілля,
якщо в серці цвіт кохання,
буде і весілля!