Дуже коротке зауваження

Є люди, які задовбують своєю присутністю.

Про них тактовно кажуть чи пишуть, що їх нібито забагато, вони тиснуть чи то авторитетом, чи то зв'язками, чи то жартами недоречними, чи то в принципі будь-якими емоціями.

Ось Ви, навпаки, своєю відсутністю просто ви...виклопотуєте мене, якщо тактовно.

2016 р. Здавалося б, маєте певну юридичну адресу, але ні - Вас там немає.

Там хто завгодно, крім Вас.

В офісі найближчих підлеглих - повний хаос, солоні жарти, імітація діяльності. Документи літають, телепортуються центром міста, концентруючись чомусь між складами та смітниками, навколо яких вештаються не дуже чемні й не дуже охайні, тим паче негречні особи, яким навіть на думку не спаде помилуватися красою лип, які квітнуть, причому у кожному районі міста - зі своїм неповторним ароматом.

Комбінація щастя наступна.

Інтенсивність буяння лип у центрі міста не тільки варіюється від станції до станції метро, вона ще й обернено пропорційна шелестінню горобини в гаманці, якого все одно немає.

Я так і не визначилася, що мене аж так приголомшило - Ваша інтенсивна медійна присутність, яка чимось нагадувала інтервенцію, появи на шпальтах газет у переможно-гламуризованому вигляді, Ваші чарівні експлуататорські звички та витончена софістика, чи просто всебічна й неохопна пустота сердець, голів та гаманців у людей навколо?

Важкий був рік.

Час від часу хтось тиснув на мій невеличкий консалтинговий бізнес, а нитки, за неймовірним збігом, тягнулися до Вас та Вашого героїчного оточення, змалювання звитяги якого могло б зробити славу новому Брейгелю, якби той мав ще й кошти на фарби, окрім хисту до батальних та світських сюжетів.

Саме так я й почала робити з Вас культ, адже якщо людина аж настільки мегапродуктивна, філантропічна, непереможно смілива, неозоро ерудована і, кінець кінцем, фантастично чесна, то як не підтримати її утопічних починань?