Прозоре Небо, малюють тіні візерунки,
Начепурився Жовтень, додав ще 10 років.
Ніколи не шукала для себе порятунку,
Не гальмувала швидкість життєвих кроків.
Тебе торкається лиш погляд мовчазний,
Ти вже не зможеш нічого мені забороняти,
І дивний усміх мій давно вже неземний,
Душа ніяк не може допустити своєї страти.
Вже Осінь розкладає килими барвисті,
Наявна гама, що відчутна тільки восени.
Красуються дерева в осінньому намисті,
Вночі приходять завжди зовсім інші сни.
Осiнь жовтнева
© Copyright: Нелли-Киев, 2021
Свидетельство о публикации №221101901796
Свидетельство о публикации №221101901796
Рецензии