Дякую, друже, тобі за те,
Що ти у мене, милий, є.
За нескінченно дороге,
Яке змінило так мене!
Було нам зрозуміло зразу
Куди ведуть усі шляхи!
Забув ти про тяжку образу
І за собою запросив піти..
Нас забирають янголи з собою
На небеса, в свої краї!
Так породнилися ми із тобою
І нам не розлучатись на землі!
Взялись за руки молодята
Їм щастя, долі ти бажай!
За ними з квітами - дитята
І та дорога тільки в рай!
Дорога
© Copyright: Светлана Богомаз 2, 2021
Свидетельство о публикации №221102301254
Свидетельство о публикации №221102301254
Рецензии