Каштани

  Якою б не була колючою твоя душа, прийде осінь. Душа випаде з теплої затиштої оболонки, черговий раз болюче вдариться об асфальт, плигаючи і опускаючись все нижче. Дай Боже, щоб чиясь дитяча чи жіноча рука підняла, потерла і  зігріла, милуючись у теплих долонях... А інше вже  і неважливо, по суті. Тільки проростати таким каштанам мабуть трошки легше і радісніше щовесни.


Рецензии