Солов’ї співають мелодії в серці,
Пам’ятаю як в полі маленьким я з батьком стою,
Вітер спів їх розносить і створює терції
І я посмішку щастя тій пісні дарю.
Мила пісня, розноситься в небі над полем
Мов не має країв, нескінченна вона,
Цю виставу завершує сонце, схиляючись кволо,
Я в цім полі почув як співає весна.
Вже навчився я жити, і вітер ловити,
І захожу в поля щоб знайти результат,
Раптом вітер доносить таку щиру і несамовиту
Солов’їную пісню… посміхаюсь, а в очах сльоза.
24.11.2021
Спiви полiв
© Copyright: Дмитрий Шумский, 2021
Свидетельство о публикации №221112401546
Свидетельство о публикации №221112401546
Рецензии