змитечко

щимить моя душа
вже зима знов холодом
наступає..
а яке ж  було
теплеє літечко..
змитечко...
сітечко..
пожали жито..
зібрали плоди
набили підпіл і повітки..
то земнії пожитки..
а що до душі
прилетіли птахи
білії
.. чи вже висохла душа
несмілая..
хай кожен собі
скаже..
так чи не так..
бо скажут боги,
а вони справедливі
і завжди гнівливі
якщо зраду звеху бачать
не прощають..
з неба ганьбу
людську зачищають..
Зоя МІщенко
 


Рецензии