Неужели, возможна война???

Я задам вопрос, для всех – Полит/Олухов.
Заодно и для знатоков – «Что. Где. Когда»
………………………….**************
Кто проживал, на так званой… Киевской Руси!!!
*************
Второй вопрос, как бы вдогонку первому…-)))
А было у этих русичей, как бы своё «Поле Чудес»?
Где они сражались бы, с «Соловьём разбойником».
По типу наших БИТВ, с наглым и заодно
 Безгранично тупорылым… Чиновником
//////////////////////////\\\\\\\\\\\\\\\\\
Но есть в запасе, и главный вопрос!
Когда ж попутал всех нас бес.
               *************
Ведь более СЕМИ лет, КАЖДЫЙ день выливают
УЖЕ вёдрами – Помои на горемычную Украину.
Лично мне стыдно! И за всех СЛАВЯН обидно
Ведь конца провокационному шоу, пока не видно.
……………………………………
Я считаю, что эти поэтические строки
Будут здесь, как никогда уместны

Я ЕСМЬ. Я был. И вечно буду!
Я лебедь. Лотос и… Вулкан.
Да! Ярче солнца. Выше Будды.
Я тайна. Бездна… Океан.

Внутри себя, огонь добудем,
Пусть слово Правды! Служит людям.
Пусть Сердце – Освещает Путь.
И бьёт Набатом…
                ***СЛАВЯНАМ в грудь.


И далее я, вопреки правилам сайта, выдаю «на гора»
Свой текст, уже почти двадцатилетней давности.
Буду благодарен, любому автору осмелившемуся
На перевод, хотя бы части текста, на наш…
- Родимый и родной РУССКИЙ Язык.
//////////////////////////////////////\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

Біліє парус у Безодні.
Вся Крига Світу в човні тім.
 Мандрує він такий самотній.
Нема і згадки про друзів, дім.

Який століття вже блукає?
В якому пеклі не горів?
Що він забув…  Чого не знає:
 -Нема істоти без боргів

Неначе прокляв, його Всесвіт.
І він у лихо свое пірнув.
 Коли б це так:
        -То знали б все. Всі…
 Спокусу може проковтнув? 

Усе оце, не взять до тями
Хто ж пояснити врешті міг.
Він із Безодні… - Не, із ями…
 Як це здійснив? Що… - Переміг.

 Припонів безліч, всі долає.
Така спекота, він гребе.
Від Неба блискавок благає…
 - І далі рве собі хребет.

Все бачить, чує, й не гукає.
 Що прагне?!
 - Смерть чи прагне жить?
 Кого!!!
       По світу так...  Шукає,
Чи від спільноти він біжить.

Скажений Шторм – То як метелик.
Ну, штиль то каторжник бурлак.
Ця доля дійсно повний келих…
Хто ж він?
               - Святий, чи вурдалак?

А ЧОВЕН САМ...
                - Та ні, не красень.
І парубок, та ні, не наш.
 Чоло високе, погляд ясний.
 Куди він зараз…
                - На Сиваш!?

Що там забув?! Не тихі зорі.
 Бо зміст душі – Це грім, шторми.
 Шукає - Сажу!!! в Чорнім морі!?
Навіщо це? Питаєм ми. 

Яке століття трощіть душі?
Буття уклад ламає вщерть.
 На морі зливи, град на суші
 Чого йому потрібно ще!?!

 Бо він і човен, ну двожильні.
(Ні м’язів, пики, гнучкий хребет).
 Кіно та й годі. Чахлик в скрині…
 - І все гребе, гребе. Гребе. 

Немає хмар, а Грім лунає.
Переступив – Усі «табу».
Його любили - Він кохає.
Та майже Все … Себе забув.

PS.

У москалів усе весілля.
У нас – що день, то сажотрус.
 У трощіть квіти старе гілля...
-  Ти з НАТО, голуб! Чи за Союз?
………………….*********
І нам це твердо треба знати.
Куди летиш – «Метелик-гусь»!?
 
Серце б’ється, хвилюється.
                Хоче.
 Зойкнуть так, щоб втекти через край.
Білі гуси дитинства гогочуть
Батьківщино моя, рідний край.


PS/РS.
 Он не мятежный…
                - Он одинокий.
И всё на свете, увы – Презрел.
 Он… - Не Высоцкий.
                Он – Высокий.
 И Мир мелел, мелел. Мелел.
                ***************
 
Біліє парус у Безодні…
- Сковорода! (Григорій Саввович)
Куди ти втік?
Уже ось серпень, четвер сьогодні.
Тебе шукаю… за Віком Вік.
                **********
 „Мир мене ловив - Але, не спіймав».
Григорій Савович Сковорода.
************
Ведь по сути, это и моё – Жизненное Кредо!!!
Так яка!!! Чупередла із соломи...
- Буде мені указувати, чи підсказувати.
На якій мові, мені бажано...
                – Писати вірші.


PP-SS.
И в кого могут выдержать нервы,
Так на ком!!!  Словоблудья… Вина.
Есть в запасе – Маразм, и консервы
НЕУЖЕЛИ, возможна… ВОЙНА???