Перескладання

Пані Валькова, чим Ви можете пояснити свою відсутність на лекціях протягом двох місяців?

- Мене примушували до участі в благодійних акціях.

- Тобто?

-Так, фактично примушували. Вилучили службовий (редакційний) планшет
і запросили до якогось незрозумілого християнського клубу.

- Ви опиралися примусу?

-Я його лагодила.

(у залі для наукових семінарів тихо-тихо починають перешіптуватись).

- Пані Валькова, я чогось не розумію, можливо. Я - керівник Вашого наукового керівника, тут у нас почесне зібрання, ми намагаємось розібратися з цінностями, цілями наших студентів та студенток, а Ви цитуєте Булгакова. О, до слова, пані Валькова, чи знаєте Ви, чий Булгаков?

- Так пане Зінчук, здогадуюсь. Вам потрібна моя щира відповідь?

- Бажано, щоб це була щира і повна відповідь у межах академічного етикету.

- Михайло Афанасьєвич Булгаков - видатний український письменник татарського походження з європейською художньою орієнтацією та цінностями пізнього модерну й елементами символізму, які вплетені в його ліроепічні прозові твори та заповнюють лакуни між сюжетними лініями.

- Навіть не знаю, що казати. На що Ви спиралися, коли аналізували його творчість?

- На диван, пане професор.

- Перепрошую?

- Пане Зінчук, доповідаю, що під час аналізу творчості Михайла Афанасійовича та його внеску до скарбниці світової літератури я спиралася на диван, а серпневе сонце палило нещадно моє обличчя та очі. Був серпень 2005 року, я прочитала два романи за чотири дні.

- Якби не історичний момент, я б Вам одразу дав посаду асистентки кафедри, а поки що бачите, що коїться?

- Я дуже багато цікавих явищ помічаю, пане Зінчук.

- Пані Валькова, запрошую Вас на перескладання через 4 роки.

Завіса.