Доля, рідна доленька моя,
Прошу вороного білого коня,
Щоб доганяти моє щастя,
Яке втекло без вороття.
Знову, як в ті далекі часи,
Прийди до мене і принеси
Квіток із поля запашних ...
Білих ромашок тих одних.
Коханням наділиш із милосердя,
Забравши чорне море безглуздя!
Квітками новий путь устелиш.
Навіки щастю матися ухвалиш!
Напевне будеш говорити
Також богів святих просити...
І станеться нарешті, доля, те...
Що берегла для нас ти. Те одне!
З любовью, в мирі треба жити
І так дітей своїх ростити!
Спасибі, доленько,за все
Здоров'я й щастя над усе!
Доля
© Copyright: Светлана Богомаз 2, 2021
Свидетельство о публикации №221121801338
Свидетельство о публикации №221121801338
Рецензии
