For those who can read between the lines

Мене дивують "запеклі" "шанувальники" моєї творчості, які в своїх світоглядно-поведінкових схемах не просунулись далі вульгарного фройдизму.

Головне, що троляки стали передбачуваними, швидко нападають, після "бліцкригу", мов комарі, всотавши мікрон життєвої енергії авторки, нетверезі відвалюються до наступного раунду.

Але "бліцкриги" чомусь відбуваються за розкладом, тому префіксом "бліц" можна й знехтувати. Як можна називати форс-мажором сталу реалію інтелектуального занепаду
деяких верств суспільства?

За наших часів навіть юнгіанство стрімко застаріває, бо:

1. Існують мультифакторне математичне моделювання, віртуальна, доповнена реальності та імерсивне мистецтво. Вони існують, але поки що розподілені дуже децентралізовано й спорадично.

2. Щоразу після маленької перемоги я стикаюся з тимчасовими ускладненнями своїх взаємин з реальністю в цілому, але це тимчасові перепади напруги в мережі, котрі аж ніяк не результують у масштабний блекаут, принаймні поки що, бо іраціональне не менш ефективне там, де просто зашкалює рівень невизначеності.

3. Хороша новина: нейропластичність неодноразово доведена й перетворилася на загальноприйнятий тренд. Від цього тренду традиційно матимуть зиск 2-5-10% його адептів та послідовних тестувальників, але науково-філософська перспектива й візія людини на цьому тлі виглядає істотно, глибинно іншою порівняно з 1950-1970 ми рр., у яких  зацементована консервативна компонента наукової думки.

Q.E.D. Необгрунтовані обмеження руху інформації між країнами за науковими каналами шкодять світові й людству в цілому.
 

Разом з тим, дрібка негативу. Від багатьох сумлінних фахових медиків, педагогів, тренерів тощо її ховали ретельно, мов золоте руно зі зрозумілих причин:

ідея рухливості, мінливості, динамічної потужності, потенціалу самовідновлення розуму й вольових якостей індивіда суперечить статично-мертвотно-тоталітарно-закоснілій практиці наклеювання ярликів на людей та організації "раз і назавжди".

Між іншим, потенціал реконвалесценції при складних (колись казали "фатальних") медичних станах частково визначається за такими "ірраціональними" показниками, як пульс пацієнта й положення планет під час проведення медико-профілактичних заходів. 

З точки зору ортодоксальної науки, ці методи потрібно скинути з "пароплава сучасності", більшість щасливих власників здорового глузду це зробила, але...

Спробуйте досліджувати фактори, між якими немає прямої, лінійної кореляції, протягом 90-120-150-180 днів. Складайте таблиці, заповнюйте їх так ретельно, як нібито від цього залежать найважливіші показники вашого майбутнього.

Терпіння стало?

А тепер перегорніть цю таблицю, декілька разів добряче пожонглюйте нею, якщо вона в зошиті, потім ще 40 днів медитуйте на цей зошит у перевернутому стані.

Потім натягніть статичну модель Excel-таблиці на 3d-max-об'єкт (будь-який).

Оперативної пам'яті стало?

Ті, хто знайшли пасхалки та алюзії, молодці, полісахариди нам у раціон та буси  цзі на смартфони, шановні ;)

Sic! Я враховую тут і статистичну похибку, й вири нестабільності, й усю цю реальну динаміку мультикультурного Всесвіту з його адогматичними елементами, такими як асексуальні психоаналітики, уйгури та маорі з непропорційно нерозкритими, але потенційно феноменальними фізико-математично-інженерними талантами, драбли про штучний інтелект та юридичні новели про права штучного інтелекту, написані алгоритмами, часткове розкриття свідчень про контакти з іншопланетними цивілізаціями, відновлення кліматичних угод тощо.

Реальність у декілька квадрильйонів разів складніша за наші найскладніші уявлення про неї. Вона ламає експоненційні схеми зростання або падіння будь-чого, що можна виміряти.

4. Ну і тепер, оскільки наукова, ба більше, постнаукова наукоподібна демагогія не може бути нескінченною, а час спливає, я хочу урочисто привітати вас і себе з розвінчанням ще одного страшенно небезпечного міфу про людську природу, а саме міфу пана Протопопова. Дуже лаконічно: "Оскільки люди походять від мавп, то й спільноти людські приблизно в той самий спосіб і керуються - механічним натисканням на три основних інстинкти: самозбереження, домінування та соціалізацію".

Це якийсь ментальний вірус, який, не менш ніж вуду та шаманізм, забирає час та енергію своїх адептів і старанно обходить "фаєрвол" своїх критиків.

Роками, від середини 2000-х, якщо не початку 1990-х рр., гуру пікапу та інвестування ставили цього "дослідника" на п'єдестал.

Виявляється, що він типовий науковий авантюрист, який старанно й послідовно плагіював ідеї Ежена Маре, справжнього науковця, митця, аристократа, військового (учасника англо-бурської війни), медика, правозахисника, поета та, на превеликий жаль, особи з морфіновою залежністю. Це один з рідкісних випадків, коли медик стає жертвою темного боку медичної системи, в якій ліки призначаються за методом соціального доказу та непрозорого клінічного експерименту, тобто без статистики, верифікації, тестування тощо.

Головний трагічний імпринт його життя стався тоді, коли під час бойових дій його улюблених мавп розстріляли (тобто він втратив головний об'єкт дослідження та навіть один з нечисленних афективних стимулів у своєму малоемоційному, але багатому на події житті). Потім ускладнень у долі безперечно вольовитої, принципової, для свого часу радикально прогресивної людини побільшало: він, зі слів біографів, так і не зміг повноцінно зцілитися від наслідків малярії (тут запитання, чому не спрацював славнозвісний хінін) та морфінової залежності (зрозуміло, що такі радикальні методи боротьби зі стресом та наслідками травм в принципі є руйнівними для організму, але медик на передовій і військової справи, і науки - це певною мірою й піддослідний у великій лабораторії життя).

До честі Маре: долаючи хронічні болі, він до останнього дня свого життя писав свої парадоксальні наукові роботи мовою африкаанс,  рясно цитуючи французів та стародавніх римлян, і деякі з цих робіт вийшли друком в англомовному варіанті вже після того, як його складний та яскравий життєвий шлях добіг кінця, а точніше, він спромігся сам собі вкоротити віку.

Тут виринає цікава паралель між долями Маре та Сократа.

Сократ: філософія-принциповість-високий інтелект-шляхетне походження - смерть від отрути.

Маре: етологія (він є винахідником цього наукового напряму) - принциповість- шляхетність - високий інтелект - хімічна залежність - самогубство за допомогою вогнепальної зброї.

Щодо боротьби з такою складною хімічною залежністю: таки наш Булгаков та його система соціальних зв'язків виявилися сильнішими, але внесок у розвиток і науки, і культури, і масової свідомості зробили вони обоє, причому значний.

Всі троє інтелектуалів-самітників-пасіонаріїв-страдників посіли яскраві та почесні місця в науці, культурі, історії, хоч і дорогою ціною, їхній внесок дожив до часу, коли наука почала послідовно заперечувати сама себе, "демонтуючи" себе власним відточеним логічним апаратом.

Можливо, якщо уявити їхні монади як великі, велелюдні та сповнені мерехтливого світла міста, то при накладанні цих монад одна на одну може виринути образ трансгуманізму, хоча напряму в своїх творах вони його не згадували.

Наявність трансцендентного, віртуального, абстрактного, кайнерастичного, нейропластичного, креативного факторів у житті людини та суспільства доводять, що цих "кнопок" та "сенсорів" значно більше за три.

Ви можете сповідувати науковий світогляд, релігійний або філософсько-діалектичний, але сьогодні хотілося б завершити наукову екзекуцію дистанційних студентів на світлій ноті.

Водохреща.

Здавалося б, простий ритуал, але потужний.

Хоч би як я не цінувала традиції, сьогодні знову не пірнаю в ополонку, бо, попри доволі послідовний досвід обливання холодною водою, не певна, що такий ритуал буде на часі з огляду на велику завантаженість роботою.

Невеличке "послаблення режиму" я собі дозволила й присвятила час спелеології свого несвідомого та реімпринтингу, адже на такому строкатому ідеологічному тлі будь-які перешкоди долати легше.

Творчість буяє, а творчість - це найкращий та найвищий компонент людської природи.