Крапка

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш це, по суті, старт.
Ліна Костенко

Ну, ось і все. Більше нічого в цій історії не буде. Це крапка. Як би я хотіла, щоб вона була лише комою… Ні, не хотіла б.  Але, безсумнівно, це крапка, яка завершує одну зі сторінок мого життя.

Скісні вечорові промені золотили кімнату, шаруділо ледь позолочене вересневим поцілунком листя розлогої черешні.

Я стояла на порозі нової сторінки мого життя. Оглянулась нишком назад, занурилась у спогади. Ця сторінка, списана танцюючими синіми рядками. Сміх, сльози, молитви, часом болючі пошуки істини. Мабуть, сліз було найбільше. Але тепер – крапка.

Раптом… Я відчула себе такою вільною і щасливою! Відчула таку полегкість разом з вітерцем, який гладив мої кучері. Так, це крапка. Але буде нова сторінка! Нові танцюючі сині рядочки, нові коми, нові молитви і сльози, нові крапки… Але – все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт!

30.11.2021