Вигадане життя

Вони зможуть жити після його смерті.

Мармеладка з Тигром були ворогами. Світлий янгол з вінком квітів на голові у рожевій сукні завжди допомогала знедоленим та скривдженим. А ось Тигр с загрозливою пов'язкою на ліве око та з кінжалом у правій руці - був розбійником.

З Мармеладкою усі дружили, а ось Тигр - був вигнанцем й жив у печері.
Такі історії розповідала мала Люся своїм батькам та брату. Героями цих оповідань виступали м'ягкі іграшки.

Потім, до Мармеладки та Тигра приєдналися інші персонажі. У Тигра з'явилися соратники у вигляді хитрого крокодила на ім'я Ікло, недовірчивий краб Гоша та брехлива качка Інея. А у Мармеладки з'явилися подружки та друзі: дракончик на ім'я Санта, тому що завжди носить різдвяний капелюшок, енергійна змія Юля, кумедний зелений зайчик Вася та відповідальна червона киця Аліса.

Брат Люсі - Ваня любив слухати її історії, тому що вони завжди добре закінчувалися. Нехай іноді ці історії не мали логічної зав'язки та розв'язки.

Хлопчик давно знав, що у нього не буде щасливого фінала.

Перші п'ять років його дитинства пройшли у стінах лікарні. Він чудово знав склад ліків, знав процедуру надання першої невідкладної медичної допомоги та знав свій діагноз.

Йому довелося швидко подорослішати.
Батьки боялися відпускати його гуляти з іншими дітьми, не дозволяли йому бігати та й взагалі - будь яка фізична активність була під забороною.

Але краще хлопчикові не ставало.

Ваня змирився, що його единим другом є молодша сестра Люся, якій пощастило народитися здоровою і якій можна бігати навіть уночі по квартирі галопом! Але дівчинка обирає компанію тяжко хворого брата й намагається зрозуміти усе те, що вже знає Ваня: час прийому ліків, необхідність крапельниці, управління інвалідною коляскою...

Але для батьків Люся - мала дитина, якій потрібно бавитися своїми іграшками й не забивати голову!

Ваня просить мати не виганяти сестру й дати погратися їй у його кімнаті. Він обіцяє, що обов'язково ляже спати о десятій годині, як тільки Люся розповість нову історію пригод Мармеладки та її друзів.

І дівчинка оповідає, як качка Інея захотіла вінок Мармеладки вкрасти, а Ікло їй допомагав...

З кожним її словом маленькі герої оживали в уяві хлопчика. Янгол з пухкими крильцями брав його за руку та відводив в інший світ, де хвороба не мала над ним влади. Ваня бігав разом з Тигром та його соратниками по темним, страшним лісам, шукаючи скарби таемничої Маски, разом з Алісою ловив мишей-злочинців, а з Васею та Сантою влаштовував незабутню вечірку для мешканців міста.

Іноді йому навіть сняться оповідання Люсі, але ці сни не зовсім казкові і він ніколи не розповідає їх сестрі, навіть якщо вона дуже просить. Коли Люся намагається надавити на жалість, Ваня посміхається і загадково шепоче сестричці, що ця пригода - його великий секрет, який Мармеладка (або інший герой) просив нікому не відкривати.

А снилося йому таке, що навіть майстер жахів Стівен Кінг не вигадає.
Аліса прикриває діяльність Тигра та його мафії за винагороду, дракон Санта відірвав клешню крабові Гоші під час п'яної вечірки. А кролик Вася насправді хворий, як і Ваня - тому в нього дивний колір шерсті! Але кролик навіть друзям це не каже, бо хоче, щоб його запам'ятали веселим та життєрадісним хлопцем, і не думали його жаліти!

Одна лише Мармеладка залишається доброю, сміливою та милою.
Якось, Люся зняла з холодильника магніт та принесла його Вані, що сидів біля вікна та сумно дивився на небо. Хлопчик покрутив магніт у руках: це була біла маска з чорними, пустими очицями та шикарним фіолетовим капелюхом з пухнастим пером. Цей магніт привіз тато з-за кордону декілька місяців тому і з тих пір він хвилював уяву Люсі не менше, ніж її іграшки.

-Тигр та його банда знайшли скарби таемничої Маски і вона розізлилася? - спитав Ваня, передчуваючи нове оповідання від сестри.
Дівчинка дуже серйозно покрутила головою.

-Ні! Вони проникли у дім таемничої Маски та дізналися страшну правду про їх маленький світ!

-Який же?

-Маска не просто так не заводила друзів та нікого не звала у гості! Вона ховала від мешканців міста секрет, який би розірвав їх серця. Маска завжди знала, що вона та усі інші... Іграшки. Іллюзія!

Несподіваний хід оповідання здивував хлопчика, а Люся продовжувала говорити тихим, але серйозним голосом, ніби йшла мова про філософський фільм.

-І усе їх місто це одна велика іллюзія. Їх життя починається й закінчується тоді, коли того захоче восьмирічний хлопчик або трьохрічна дівчинка! У неї навіть є записи наших розмов, кожен - в окремому блокноті та ще й на диску! А ще є наші фотографії. Вона знає, що коли ми подорослішаємо або помремо - усі жителі зникнуть! Назавжди! І Тигр з соратниками, злякавшись цієї новини, кинуться розповісти її Мармеладці та іншім. Але їм ніхто не повірить і тоді, бажаючи врятувати себе та усе місто, Тигр прийде у наш світ. За нами! Щоб забрати когось з нас у свій світ, бо там - ніхто і ніколи не помирає, а отже - ти будеш жити вічно! - заявила Люся, дивлячись ошалешеному братові прямо в очі. - І світ Тигра ніколи не загине.

Ваня зненацька міцно стиснув маску у руці. На мить він перестав дихати. Страшна морда хижака постала перед очима Вані в усій своїй красі: жовті ікла з повним ротом слини, довгі вуса, помаранчеве хутро з чорними лініями, схоже на костюм американського в'язня, та одне око, що з перемогою дивиться прямо на маленького, переляканого до смерті Ваню.

-Ти підеш зі мною! Зрозумів?! - загарчав тигр.

Хлопчик закричав та замахав руками, намагаючись відштовхнути розбійника, але той схопив його та поволік. Ваня вцепився мертвою хваткою у підлікотник інвалідної коляски, але перевернув її та повалився на підлогу. Тигр відпустив його, а Ваня раптом почув голос бабусі та сестри.

Лише у лікарні хлопчик зрозумів, що йому привіділося. Але наскільки був реальний цей тигр! Як в програмі "Діскавері" або "Нєшєнєл джеографік".

Батьки знову звернулися за допомогою до волонтерів, навіть на телебаченні виступили з проханням допомогти зібрати необхідну суму для лікування за кордоном.
І Ваня сподівався, що у них усе вийде. Він вірив, що зможе відвідувати школу, як його двоюрідний брат, що зможе грати у баскетбол, лазити по деревам та ловити колорадських жуків на городі. Вірив, тому що попри все хотів жити, незважаючи на свій діагноз.

Незважаючи на знання того, що усе - марно.

Люсю насварили за те, що налякала брата, але згодом відвели до нього у лікарню.
Їй було незвично бачити його з цією прозорою маскою на обличчі та у компанії десяток проводів й комп'ютерних машин, що видавали дуже неприємний писклявий звук. Ваня був слабкий і говорив ще меньше, ніж раніше. Люса вперше відчула щось недобре.

Люса була тихішою, ніж раніше. Вона допомагала рідним піклуватися про брата, була слухняною й відповідальною. Спочатку батьки були раді такій зміні у поведінці дочки, але потім помітили, що дівчинка перестала гратися своїми улюбленими іграшками. Вона часто підходила до ікони Божої Матері та намагалася повторити молитву, яку почула колись від бабусі. У кінці Люся завжди казала, що хоче, щоб її брат Ваня одужав, й заради цього готова кинути свої "прокляті" іграшки.

Проте Вані снилися її іграшки і очі в них були живі. Вони усе розуміли. Лише Маска залишалася собою і не показувала жодних емоцій. Мармеладка часто дивилася на Тигра з сумом, ніби просила в нього пробачення за те, що не вірила, а Тигр дивився на Ваню так, ніби просив його про допомогу.

Якось хлопчик збагнув, що давно не чув нових історій від сестри. У той день йому стало набагато краще і він був готовий їхати додому. Від запаху ліків, що в'їлися у стіни палати, Ваню вже відверто нудило.

-Люся, а що там нового у Мармеладки та Тигра?

Дівчинка аж підпригнула.

-Я не буду нічого розказувати!

-Чому?

-Тому що вони заберуть тебе! Якби я не розповіла тобі про план Тигра - ти не опинився у лікарні. Я не хочу тебе втратити.

-Люся... Людмило Іванівно! - жартома покликав сестру Ваня за ім'ям та по-батькові, намагаючись повторити ще баритон діда. Дівчинка похитала головою. - Ну, Люся! Мені буде краще, якщо я перед сном почую хоча б одну казку від найкращої молодшої сестри у світі.

-Вони тебе вбивають, Ваня!

-Люся, мене вбиває хвороба, а не твої чарівні звірі. І якщо на то пішло, я... не проти піти разом з Тигром та Мармеладкою у їх світ.

-Зачекай! А звідки Мармеладка взялася?

-А, розумієшь... Після того, як Тигр намагався мене силою забрати, їх світ змінився. Я не розповідав, але у місті вже давно немає сонця. У них раптом почалися люті морози, а жителі міста до них не були готові...

-Звичайно! У них же ніколи не було зими! - крикнула Люся.

-Ось! А дракончик Санта та краб Гоша не витримали холодів й захворіли. Усі сварили Тигра за необдуманий вчинок, але Маска та Мармеладка підтримали його. Янгол знайшла мене увісні й поговорила. Я зможу жити у неї, зможу займатися її садом та городом, а на вихідних я з її друзями буду грати у баскетбол та футбол!

-І ти погодився?! - спитала Люся, дивлячись величезними від страху та захвату очима на Ваню. А хлопчик, сам не розуміючи, як увійшов у роль оповідача, відповів:

-Я сказав, що подумаю. А на наступний сон, Мармеладка привела до мене Тигра. Він вибачився та пообіцяв, що буде брати мене у морські подорожі на своєму кораблі.

-Йому не можна вірити на слово! - помітила Люся.

-Я так само сказав, як і ти! І він вирізав кинжалом хрест, ось тут...
Ваня провів ногтем по зовнішній стороні долоні. Люся ахнула.

-Це ж непорушна клятва розбійника!

-І я так само подумав. Не можна ж кидати жителів міста на вірну загибель, так?
Люся несміливо кивнула.

Увесь день та вечір брат з сестрою провели разом, бавлячись, як звичайні безтурботні діти. Люся знайшла у дитячій лікарні нові іграшки і разом з Ванею вони вигадували нові історії про інших жителів міста Мармеладки.