У першу днину весни
Випав пухнастий сніг.
Не видко натяків війни,
Слідів ворожнечих ніг.
З вікна вигляда людина,
Вітрила ганяють бруд,
Дивна спокійна картина,
Та раптом сирени гук.
Небо стало засмученим,
Хмари якісь мовчазні,
Час негадано скрючено
Подихом наявної війни.
Похапцем в бомбосховище,
Щоб зберегти всім життя.
Це неприроднє страховище
Лишає живе майбуття.
Казали завжди - ми брати,
Але Україна була молодша.
Ми не схотіли з ними йти
Свобода для нас дорожче.
Мали свою цікаву історію,
Достойний життєвий сюжет.
І шлях - вікову траекторію
Від рабства імунітет.
Iснував iмунiтет
© Copyright: Нелли-Киев, 2022
Свидетельство о публикации №222030400019
Свидетельство о публикации №222030400019
Рецензии