Гроші, сльози, голодранці, злочинність, влада та війна
І головне люди не бачать від чого вся ота біда.
Пани у нас країну пилять, а ми все чубимось шість літ,
Якщо не визнаєм провину, то підемо усі під лід.
Спиніться люди, схаменіться, не можна так себе вести,
Якщо не будемо творити, то нікуди буде піти.
Панам начхати на ті сльози, що ми ллємо тут живучі,
І як настане, то здадуть все, за гроші кляті павичі.
Вони поїдуть за кордони і житимуть там сотні літ,
На гроші, що для них зібрали, ми за не повні тридцять літ…
На панщину для них ходили, комусь пробили і лоби,
Ну, а дівчат наших за коси бажають смикати діди…
А ми все чубимось, клянемо і продаєм себе для них,
Ну, а вони вершки збирають, із себе роблячи святих…
А я сиджу і в небо мрію… Як мав би крила – полетів…
Та я не птах... Я українець... Один з останніх на землі…
3
© Copyright: Вечная Битва, 2022
Свидетельство о публикации №222031901795
Свидетельство о публикации №222031901795
Рецензии