Як часто раніше ми не помічали простих речей, не цінили і не розуміли. Як добре просто посидіти на лавочці біля двору, дозволити собі розкіш побавити своє бліде обличчя лагідними сонячними промінцями-пальчиками.
На мить забуваєш чи хочеш забути, що війна, і хочеш думати, що ті розкоти вибухів то не вибухи, а перша весняна гроза. Навіть при тому, що небо чисте і прозоре.
В палісаднику розквітли білі дзвіночки первоцвітів і над ними вже кружляють перші бджілки-трудівниці, ще трохи сонні, але раді, що весна.
Прилетіла красива сорока з довгим хвостом і сіла на вербі, розказуючи останні новини.
Маленький горобчик, радіючі теплу, весело співав, сидячи на гілці абрикосового дерева. Скоро-скоро це дерево повинно порадувати нас рожевими ароматними квітками. Як же хочеться насолоджуватися цим ніжним дивом в мирній Україні!
О простых радостях
© Copyright: Людмила Козыренко, 2022
Свидетельство о публикации №222032501061
Свидетельство о публикации №222032501061
Рецензии