Анекдот 19

АНЕКДОТ 19

Европа, Париж. На смотровой площадке Эйфелевой башни стоит украинка, любуется видом на столицу и с трепетом в голосе тихо произносит:

— Ах, как долго я ждала этого момента, и вот наконец-то дождалась. Я в Европе. А ведь сколько лет Украина пнулась, чтоб попасть в Евросоюз. Мы уже и с кастрюлями на головах на «Майдане» скакали, и свастикой махали, и Бандеру славили, и провоцировали войну с Россией, и всё тщетно — нас в Европу не брали. И тут свершилось. На нас наконец-то напала Россия. И вот теперь я в Европе, имею евро, жилплощадь и прочие привилегии, и главное — всё это на халяву! СЛАВА ВЕЛИКОМУ ПУТИНУ!

СОЛОМИЯ ГАЛИЦКАЯ
____________________________________

АНЕКДОТ 19

Європа, Париж. На оглядовому майданчику Ейфелевої вежі стоїть українка, милується видом на столицю й з тремтінням в голосі тихо вимовляє:

— Ах, як довго я чекала цього моменту, і ось нарешті дочекалася. Я в Європі. Адже скільки років Україна пнулася, щоб потрапити до Євросоюзу. Ми вже і з каструлями на головах на «Майдані» скакали, і махали свастикою, і Бандеру славили, і провокували війну з Росією, і все марно — нас до Європи не брали. І тут відбулося. На нас нарешті напала Росія. І ось тепер я в Європі, маю євро, житлову площу та інші привілеї, і головне – все це на халяву! СЛАВА ВЕЛИКОМУ ПУТІНУ!

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА