Я пам’ятаю ланочку цибулі,
Рядочок моркви у кінці двора.
(Нагадують мені літа минулі)...
Найкраща то була моя пора.
Роса в траві, мов чисті діаманти,
І сонечко дарують небеса,
Село моє вкрашають білі хати...
В душі моїй завжди оця краса.
Я буду всі долати перешкоди,
Щоб знов відвідати мій рідний край,
Де річка тихо котить свої води
І спокій дарує... Зникає печаль.
Згадаю ще знову клин журавлиний,
Багряне листя падає в гаю,
Пливуть у небі дощові хмарини -
Прикмета осені... Все це — люблю!
Все це - люблю
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2022
Свидетельство о публикации №222040600486
Свидетельство о публикации №222040600486
Рецензии