У казковому лісі жило собі, було сімейство: тато лис, мама лисиця та лисеня Лиско. Лиско був неслухняним, завжди вважав себе розумнішим за всіх на світі! І ніколи не прислухався до маминих порад.
Одного разу на квітучій галявині лисеня зустріло вовка, котрий ховався у кущах
Лисеня злякалося вовка, затремтіло та заплакало.
- Та не бійся, я можу скривдити лише неслухняних лисенят!
Та лисеня не заспокоїлося, адже воно було неслухняне, і добре знало про це!
І хоч вовк не збирався кривдити малечу, сама природа заступилася за нього - заквітчала йому хвостика весняними квітами. Лиско влігся у густу траву, обгорнувся хвостом і зник у різнотрав’ї!
А дядечко вовк усміхнувся собі у вуса, та й почвалав у чагарник. Лисеня полежало-полежало, та й побігло до мами. З того дня воно стало чемним та слухняним, на диво мамі Лисиці та таткові Лису.
Лисеня
© Copyright: Галина Польняк, 2022
Свидетельство о публикации №222041301133
Свидетельство о публикации №222041301133
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.