Пролески

Найсвітліше в листяному лісі буває ранньої весни.
Під сонячним промінням швидко збільшуються чорні круги талої землі. Південний теплий вітерец на очах з'їдає останні ніздрювати кучугури снігу.

Грунт ще не просох, а над землею, вкритою перепрілим торішнім листям, уже піднялися ранні квіти.

Розкрилися грона пролісків, схожих на небесну блакить. Скільки потрібно мати сили, щоб тоненький паросток зміг пробити тверду землю і не боячись, снігу підставити свою крихітну голівку уранішньому сонцю.

Між зеленими листочками загорілися жовтенькі зірочки гусячої цибульки.
Світло та тепло розбивають панцир на бруньках. Уже недалеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого листячка вкриються розлоги крони лип, кленів, берез і затінять нижній ярус лісу.

Проте ранньоквітучі рослини встигають до цього відцвісти. Так швидко ростуть вони завдяки своїм цибулинам, з поживними речовинами.

Період пробудження природи: від перших таловин на пагорбках і до розпускання бруньок на деревах – вісна пролісків. Коли вони квітнуть – лунають пісні перших посланців весни.