Летнее. Грозовое

Літо вступило в свої права.
На ясному небі посміхалося Сонце, обіцяючи жаркий день.
Трохи по обіді по обрію почали з'являтися хмари, погрозливо закочуючи рукави і поступово збільшуючись у розмірах.  Десь за садком щось невдоволено прогуркотіло, потім все ближче і дужче-збиралася гроза. Грім в своїй колісниці виїжджав на роботу. За ним поспішила Блискавка-як же це без неї!
Грім сердився на Хмари, що погано підготувалися, на Дощ, що переляканим хлопцем визирав із-за великої грізної хмари, на Блискавку, яка спішила поперед нього.
Хмари відразу взялися до справи, Дощ теж не сидів, склавши, що у нього там, а так припустив по листі, по траві, по пухнастому хвосту Рудого, що спокійно відпочивав під кущем калини.Кіт, невдоволено м'явкнувши,  в три стрибки був на горищі, де сухо і не капає.
 Суха земля радісно приймала цей літній теплий душ,  простягуючи до його серебристих пальчиків долоньки рослин-огірочки, морква, картопля купались з задоволенням.
Грім все сердився, а я з острахом прислухалася до цих розкотистих звуків, бо ж вони так схожі з другими, смертоносними, звуками.
Як же хочеться насолоджуватися грозою, а не боятися її!