Лiто 2007-го

Літо, 2007-го
тоді було дуже жарко, а Я весь в чорному, оперезаний поясом Чорно-Білим "Інь-Янь";
і ходив по своїх святая всіх святих, по Сумах, по Сотні;
Я писав, багато, невблаганно, на всяку подію із душі;
І там, на сотні, на перевулку, був книжковий магазин: він був відчинений і там були книги - поезія, багато поетичних книг. І Я ввійшов...
Я ввійшов в знайомство з сучасними поетами Сум, сучасними переживаннями сумських, залежних від Сум людей.
- Вам потрібно до С.П'ятаченка, сказала мені продавчиня.
[Якось ви його знайдете] - додумав Я собі, хоча вона і сказала де.

Літо 2007-го.А Я в Сумській лікарні; вийшов в місто, не знаючи що , де і як. Звісно, Я обрав ціль, обрав її по дорозі - в цей центральний Собор. На оглядини, на благодать, на службу.

"И он ел эти рожки, приготовленные для свиньёй, но из гордости, через гордость - но на был уподобляться этим не чистивым, животным"
- Да Отче! А ещё Я дурак, дурень, хоть и не имбицил, ещё и чувственен
Отец Георгий - по нужности влияния на мою жизнь , дающие импульсы её развитию в самой важной её поре - окончанию школы, был наравне С. Пятаченку.
Отец - через назидания в тв-проповедях, на "Видикон", а позже и явственно, саном
а Пан Поэт, Мэтр - тихим существованием, собирательным именем, для поэтичного.
Это мое понимание.

Все, що Я хочу - існувати в своїй площині, як виходить. Мені вистачить. Жити - ні, не хочу. Вистачить існування... А боротьбі. Що ж. "Мактуб"! - писав Коельйо. Так написано, тобто.
Алла... Вона десь тут, але її немає.
Іринка - щастя Вишневе. Щастя і честь мати спілкування з нею.
А потім, хоча це було пізніше і зимою - ... а потім, теж пустота.

Зараз почав бути вітер, а на завтра - можлива гроза
Сьогодні - Ільїн день.
Суми , літку 2007-го і цей день , літку 2022 -го значимі музикою ApocaliptycA

Коли ж , напевно, все зійдеться і в своєму явному?.. Якось. Вірю.