Максимiлiан Волошин Петроград

Максиміліан Волошин "Петроград"
Сергію Ефрону

Як злий шаман, що пам’ять гасить
Під бубна танці-викрутаси,
І випорожнюючи дух,
Шлях розчахнувши для розрух -
І духи гиді та розпусти
Летять на поклик сторчака,
Волають, шкварять гопака,
Творять таке, що хай їм пусто, -
Друг, наче ворог, ворог - друг
Двояться й мерехтять… - навкруг,
Крізь вакуум в державі волі,
Яку явив Петро колись,
Усі мерзоти і втовклись,
І на порожньому престолі,
Вони усі без перешкод
Бесівський правлять хоровод.
Народ, безумством обійнятий,
Об камінь головою б'є
І пута рве, як біснуватий...
Не переймається, та є
Творець духовної розради -
Гучні чортяки до пори,
Що увійшли в свиняче стадо,
У прірву полетять з гори.


переклад Володимира Туленка, 2022

***

Максимилиан Волошин "Петроград"
Сергею Эфрону

Как злой шаман, гася сознанье
Под бубна мерное бряцанье
И опоражнивая дух,
Распахивает дверь разрух —
И духи мерзости и блуда
Стремглав кидаются на зов,
Вопя на сотни голосов,
Творя бессмысленные чуда, —
И враг, что друг, и друг, что враг,
Меречат и двоятся… — так,
Сквозь пустоту державной воли,
Когда-то собранной Петром,
Вся нежить хлынула в сей дом
И на зияющем престоле,
Над зыбким мороком болот
Бесовский правит хоровод.
Народ, безумием объятый,
О камни бьется головой
И узы рвет, как бесноватый…
Да не смутится сей игрой
Строитель внутреннего Града —
Те бесы шумны и быстры:
Они вошли в свиное стадо
И в бездну ринутся с горы.