Сентябрь. Военное
Вересень, який прилетів з кошиками, повних смачних гостинців і з радісними святами, побачив, що людям зовсім не до свят. Фрукти-овочі вони швиденько, позираючи у вікно і прислухаючись тривожно, варили, стерилізували і складали в скляні блискучі банки, вправно справляючись з кришками і ключем. На городи виходили сім'ями, щоб не так страшно і щоб скоріше прибрати бур'яни, гарбузи та овочі, що ще залишились. Вересень плакав, коли бачив, що від цих страшних звуків гинули солдати, мирні люди і тварини. Бачив, як горіли будинки і люди в розпачі плакали і кричали. Коли він запитав у солдата, який врятував з-під завалів дитину, що коїться, то відразу не повірив, почувши страшне коротке слово :" Це війна, братішка".
Вересень не знав, що таке можливо, йому було погано від того, що нічим не може допомогти цим людям, які ще рік тому радісно зустрічали його, дарували посмішки, святкували Перше вересня, гуляли в парках і на міських площах, дивилися на зорі.
Спустився Вересень з хмаринки, бо від цих новин йому стало холодно, зайшов у свій затишний будиночок і заридав, гірко і невтішно...
Свидетельство о публикации №222090601650