Максимiлiан Волошин. Вони пройдуть - буремнi днi с
Вони пройдуть – буремні дні сваволі
Народних заколотів, бур:
Вчорашній раб, натомлений від волі,
Попросить ланцюгів й тортур.
Збудує знов казарми та остроги,
Трон, ним же зламаний навпіл,
А сам мовчатиме в барлозі,
В полях оратиме, як віл.
Стверезившись від крові рік, від чаду,
Радіючи сатрапову бичу,
Від згаслої пожежі, наче з аду
Затеплить прибережену свічу.
Моліться і терпіть, усе прийміте ж
На плечі хрест, на шию трон.
На дні душі гуде підводний Китеж
Наш кращий нездійсненний сон!
переклад Володимира Туленка, 2022
***
Максимилиан Волошин. "Они пройдут - расплавленные годы..."
Они пройдут – расплавленные годы
Народных бурь и мятежей:
Вчерашний раб, усталый от свободы,
Возропщет, требуя цепей.
Построит вновь казармы и остроги,
Воздвигнет сломанный престол,
А сам уйдет молчать в свои берлоги,
Работать на полях, как вол.
И, отрезвясь от крови и угара,
Цареву радуясь бичу,
От угольев погасшего пожара
Затеплит ярую свечу.
Молитесь же, терпите же, примите ж
На плечи крест, на выю трон.
На дне души гудит подводный Китеж –
Наш неосуществимый сон!
18 августа 1919
Свидетельство о публикации №222091100496