Анекдот 26

АНЕКДОТ 26

Украина. На кухне общаются муж и жена:

— Эх, дорогая, а помнишь, как хорошо мы раньше жили ещё тогда, при Януковиче? У нас были нормальные заработные платы, низкие тарифы на коммунальные услуги, а главное – у нас был мир и благодать. Мы строили планы и радовались жизни! Но, в то время нам показалось что этого мало и мы вышли на «Майдан». Мы считали себя вершителями истории, ведь там, на «Майдане» нам позволялось абсолютно всё: и здания поджигать, и автомобили ломать, и камни в правоохранителей бросать, и не только камни, а даже коктейли «Молотова». И надо же, все эти безобразия, словно в сказке, сходили нам с рук! И несмотря на это, у нас ещё хватало наглости жаловаться на то, что Янукович тиран, а теперь… Уровень жизни значительно упал, тарифы на коммунальные услуги выросли, государство пришло в упадок, а наши земли скупают иностранцы. Идёт война и мы живём в постоянном страхе, а главное – теперь не то, что на «Майдан» выйти, но даже и пожаловаться страшно, ведь в наше время за правду могут обозвать агентом Кремля и посадить в тюрьму, и это в лучшем случае...

— Ты прав, дорогой, но что же нам теперь делать?

— Как что? Нам нужно снова выйти на «Майдан». — Тихо прошептал мужчина, прячась под кухонным столом…

СОЛОМИЯ ГАЛИЦКАЯ
____________________________________

АНЕКДОТ 26

Україна. На кухні спілкуються чоловік та дружина:

— Ох, люба, а пам'ятаєш, як добре ми раніше жили ще тоді, за Януковича? В нас були нормальні заробітні плати, низькі тарифи на комунальні послуги, а головне – в нас був мир та благодать. Ми будували плани та раділи життю! Але тоді нам здалося, що цього мало і ми вийшли на «Майдан». Ми вважали себе вершниками історії, адже там, на «Майдані», нам дозволялося абсолютно все: і будівлі підпалювати, і автомобілі ламати, і каміння в правоохоронців кидати, і не тільки каміння, а навіть коктейлі «Молотова». І треба ж, усі ці неподобства, немов у казці, сходили нам з рук! І всупереч тому, в нас ще вистачало нахабства скаржитися на те, що Янукович тиран, а тепер… Рівень життя значно впав, тарифи на комунальні послуги зросли, держава занепала, а наші землі скуповують іноземці. Йде війна і ми живемо у постійному страху, а головне – тепер не те що на «Майдан» вийти, але й навіть поскаржитися страшно, адже в наш час за правду можуть обізвати агентом Кремля та посадити у в'язницю, і це ще в кращому випадку...

— Ти маєш рацію, любий, і що ж нам тепер робити?

— Як що? Нам треба знову вийти на «Майдан». — Тихо прошепотів чоловік, ховаючись під кухонним столом…

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА