Ось вже й осiнь... Скоро осень

Ось вже й осінь ...

Нам здавалось, що завжди в нас буде літо,
Сподівались, що кохання буде гріти,
Нам росинки діамантами здавались,
Ми сміялись, ми любили, ми кохались.
 
Відбуяли почуття із дощами,
Залишивши на душі мітки-шрами,
Відлітає вже з гілок лист останній,
Що ж так мріємо й так хочемо кохання?
 
ПРИСПІВ:
Ось вже й осінь на поріг, ось вже й осінь,
Літа барви відлетять скоро зовсім,
Клин безсилих журавлів вітер зносить,
Ось вже й осінь йде до нас, ось вже й осінь.
 
(2)
Оь вітри вже вкотре холодом зітхнули,
Ось із небі хмари дощик притягнули,
І під серцем легким смутком защеміло,
Тож наснилося це літо, чи віджило?

Нескінченним нам колись життя здавалось,
Але звідки ця гірка й солона старість?
Звідки впав на скроні й виграває іній?
Ми на фото посивілі в час осінній.
 
ПРИСПІВ:
Ось вже й осінь на поріг, ось вже й осінь,
Літа барви відлетять скоро зовсім,
Клин безсилих журавлів вітер зносить,
Ось вже й осінь йде до нас, ось вже й осінь.

https://youtu.be/SpbTmc6c9X4