Нема переводу

Це майже верховина стиля,
Це провідна до правди путь,
Як на веранді у неділю
Викладачи горілку п`ють.

"Гей-будьмо! Пане мій Богдане,
Николи нам не був джекпот!
Монголи зовсім не в останнє
Зганьбили київський народ.

Дісталося, як дурноробам.
Все мало бути навпаки.
Таскали дівок та худобу
Завзятійшиї кримчаки.

Бодай, це тімчасові страхи,
Це перший крок ворожих зграй.
Прийшли до нас пихаті ляхи,
Жидам здали батьківський край.

Хмельніцький вийшов їм супроти
Коли скінчіться вже? Коли?!
До того ж турки брали Хотин.
До того ж кляті москалі!

Де москалі - там буде далі, -
То вже відрубуй посмикач.
Там німці щось повідгризали -
Австро-Угорщина, ти бачь!

По нашим два рази проїхав
Отой всесвітній дерібан.
Богдане! Ще не збито лихо,
Очикуемо марсіан!"

До них тягнув гілля садочок,
Десь поряд вивів кіз пастух.
Немов би гнутий огірочок,
Богдан щось на підлогу бух...


Рецензии