Суть! Вековой неприязни

........
Я не могу сейчас выдать ссылку, на исследование
Психологов и филологов – Так в чём же суть!?
Такой неприязни русских, именно к украинцам.
В итоге пришли, к парадоксальному выводу.
Слишком близкие, многие корневые слова.
Разум – Розум. Хлеб – Хлиб. Небо - Нэбо
Именно поэтому, по русским меркам…
- Украинцы, это «недоразвитые» русские!?
Поэтому у них, такая тупая «хохляцкая» мова.
………………
А вот мог бы наш богатырь, предположим Иван:
- Засунув свои руки в карман, обвинить в тупости!
Любого шведа, грека. Испанца или итальянца,
Только из-за того, что не догоняет их речь.
.................
Я почти уверен, что многие поймут мои строки:
- Адресованные Тарасу Григоревичу Шевченко
……………………
Знов, в свити нема Правды
Тарасе, мий Тарасе.
Хто выще - Правый завжды! (всегда)
Мы выняткова раса. (исключительная)
...........
Я осознано набирал текст, на русской клаве.
Каким же я буду… Иноагентом, если владею
Тремя языками. И все они, не «раздвоены»
…                ***********************


Далекі Сузір’я нам шлють своє сяйво.
І в ньому надія, молитви слова.
Прислухайтесь люди. Бо вам це не зайве.
Чортополіх у вас в головах.

Птахи або квіти не ставлять рекордів.
І світ цей існує, завжди існував.
У вас замість мозку стоять реохорди,
Так хто все наплутав і все зіпсував?

Пихаються люди – кмітливі істоти.
Страждають від чого, бо серця нема.
Було так завжди, і буде так доти:
-В комасі, травинці…
                Себе не пізна.

Один тільки дотик – і боляче птасі.
А що вже казати про бджолів – невдах.
Лелеки гніздо - на вашому дасі.
Життя наше – лезо. Усі ми в бинтах.

Не вітер повіє
                і… жінка повія.
Не град його бив…
             Що він вурдалак.
Зміст серця – це Бог
     Є Бог – є надія.
Без сяйва зірок – навік кавардак.

Далекі Сузір’я, вони ще нам вірять.
Цей Всесвіт існує. Завжди існував.
Комахи і квіти бажають довіри.
Мураха питає:
     -«Хто дім зіпсував?»

Корисливі люди. Без серця істоти.
Є Рада Верховна. У нас, у людей.
Весь світ божевільний! І буде так доти:
- Скриплять реохорди і хмари ідей.

Ох грім пролунає, то буде вже пізно.
І хвилю високу Дніпро підніма.
Сердита та хвиля, і б’є в берег грізно
Наш Розум СОРОК…
       - Ще гірш чим пітьма.

Спільнота наша завжди спільна.
Ні! Не спіткає нас пітьма.
Сліпа природа – Божевільна,
Бо електричества нема.
   ***********
Оце так вправа для ума,
Для тих хто слухає “в пітьмах”.
        ************
Природа нашего ума –
                Одно непостоянство.
Жизнь,
       “Что в белке” – извек одна.            
Где мы!?
Во вне… в простркнстве.         


Як соромно, люди
Земля ще нас носить.
І сонечко сяє.
А ми що взамін?
Сидить депутат…
Колупається в носі
Упертий віслюк
       А їх цілий загін.
     **********************


“Хто ж згадку мав, що так зненацька…
Над Всесвітом підуть дощі”.
(Кислотные дожди… Из лжи)
*************     *************

Всі перед Богом люди винні,
Ще не родився такий Птах,
Гніздо щоб звив собі у скрині,
Не їв щоб падаль, чи комах.

Всі перед Богом люди винні,
Бо крила Всім в дитинстві дав.
Глузує світ, горланять півні:
“Ти ГомоСапіенс – Удав”.

Усі істоти дійсно рівні,
Як є душа – є оксамит.
В природі ми Царі, Царівни,
Бо Нобель!!! Дав нам динаміт.

Усі птахи, комахи вільні,
І Бог всіх кличе - Далі! Вище!
І тільки люди підневільні.
Скарби ми маєм.
Дім с горищем.

Ми маєм глузд…
          Врешт божевільні.
Бо є майно і МАЙБУТТЯ.
В углу ікона…
Всесвіт в скрині.
Ерзац зірок – ерзац життя.

У цьому ми – як люди – спільні,
Хизуємось чий више дах,
І жарти всі тут недоцільні,
Людей рівняти і комах.
 
Всі перед Богом люди смішні,
І що у кого не болить.
Ми всі убогі…
- Вже потім грішні.
Бо є у нас Шалена Мить.

Зірвать тенети, зіткав  що розум.
Набрать в легені Майбуття,
І ні миттєвості на роздум,
Пірнути в Всесвіт – Нове Життя.
        ****************
.................................
   
  “Я в решті решт дійшов до дому…
Як цуценя в сінях скавчу
Де я блукав – Це всім відомо.
Блукав я довго, до схочу”.
*********    **************

                Біліє парус у Безодні.
                Вся Крига Світу в човні тім
                Мандрує він такий самотній.
                Нема і згадки про друзів, дім.

Який же вік…
...............Він все блукає?
В якому пеклі не горів?
Що він забув… Чого не знає:
 -Нема істоти без боргів.

Неначе прокляв його Всесвіт.
І він у лихо свое пірнув.
Коли б це так:
            -То знали б все… Всі!
Спокусу може проковтнув?

                Усе оце, не взять до тями
                Хто б пояснити врешті міг.
                Він із Безодні…
                - Не, із ями…
                Як це здійснив?
                Що… Переміг.

Припонів безліч, всі долає.
Така спекота, він гребе.
Від Неба блискавок благає…
І далі рве собі хребет.

                Все бачить, чує, й не гукає.
                Що прагне?!
                Смерть чи прагне жить?
                Кого по світу так шукає,
                Чи від спільноти він біжить.

Скажений Шторм – То  як метелик.
Ну штиль то каторжник бурлак.
Ця доля дійсно повний келих…
Хто ж він?
             Святий, чи вурдалак?

А ЧОВЕН САМ та ні, не красень.
І парубок, та ні, не наш.
Чоло високе, погляд ясний.
Куди він зараз… На Сиваш!?

Що там забув?! Не тихі зорі.
Бо зміст душі – це грім, шторми.
Шукає… сажу в Чорнім морі!?
Навіщо все? Питаєм ми.

                Яке століття трощіть душі?
                Буття уклад ламає вщерть.
                На морі зливи, град на суші
                Чого йому потрібно ще?

Бо він і човен, ну двожильні.
(Ні м’язів, пики, гнучкий хребет).
Кіно та й годі. Чахлик в скрині…
І все гребе, гребе. Гребе.

Немає хмар, а Грім лунає.
Переступив він всі «табу».
Його любили. Він кохає.
Та майже Все …
          Себе забув.


У москалів усе весілля.
У нас – що день, то сажотрус.
У трощіть квіти старе гілля.
Ти хлопче, з НАТО чи за Союз?
І нам це твердо треба знати.
Куди летиш – «Метелик-гусь»!?
“”””””*******”””””””******

                Серце б’ється, хвилюється. Хоче.
                Зойкнуть так,
                щоб втекти через край.
                Білі гуси дитинства гогочуть
                Батьківщино моя, рідний край.


Он не мятежный… Он одинокий.
И всё на свете, – увы – презрел.
Он…не Высоцкий. Он – Высокий.
И Мир мелел, мелел. Мелел.

Біліє парус у Безодні.
Сковорода! (Григорій Саввович)
                Куди ти втік?
Уже ось серпень, четвер сьогодні.
          Тебе шукаю за Віком Вік.
            .....................
Я выдал, столь длинный текст с целью…
- Доказать, что в половину слов, мы въезжаем
Значит, уже догадываемся о смысле.
...........
Добротность рифмы, можно воспринимать
По звучанию, то есть на слух. Точно так же,
Через слово, с усилием понимаем! Бело-Русов.
......                ****************

 Далее я выдаю, неожиданную для всех ссылку.
………………………………………………
https://cont.ws/@H5N1/2428204
…………………………………………….
Статья научная, и очень длинная, но…
Исследователи сделали парадоксальный вывод.
Цитирую
…………
ИТОГО.
«Человечество делится на две
принципиально разные категории.
Первая способна получать удовлетворение от
жизни и положительные эмоции, помогая
 и сочувствуя другим живым существам.
…………….
Вторая, (люцеферианская) может получать
 наслаждение только наблюдая боль и…
-  Страдание других живых существ...
....................
Нам не обязательно отправлять на исследование
 любой персонаж, который нас интересует.
Вполне достаточно внимательно посмотреть
 На дела его, особенно в критической ситуации,
 как на войне или любой ситуации связанной
 с принятием решения о серьёзных последствиях
угрожающих другому человеку. И после можно делать
выводы о том, насколько разумно иметь с таким
человеком любые отношения от рабочих до интимных,
ибо исправить, перевести в иную категорию,
 конкретного человека невозможно"…
-  по определению.
        Конец цитаты.

Каждый вправе, сам делать выводы.
Хотя меня, всё это! Воистину потрясает…
- Люди и нелюди, в замкнутом пространстве.
Вот мой вопрос, так кто ж посмеет,
Заодно и сумеет - Оскорбить меня!
И за то...  Что я, ещё во времена СССР
Учился в Харькове, и мог обитать как в Риге
Так и в Таллине. Об Урале, речь уже  не идёт   
.....................................

PS.
Хотя лично я, всё же сталкивался с хамством
В свой адрес. Могу и процитировать:
         ...................
- «Увы, друзья, не мудрено писать на стенах туалета.
 Перед говном мы все поэты, перед поэтами говно»..
........................
Этого гениТального автора, я пока не указываю.
Но, то. что за себя, я могу и постоять!
Сомнений нет, и вот мой ответ:
...........
- Эй! Обалдуй. Нахамив многим, заодно и мне,
Пытаясь – Утопить в говне. Я этого никому,
И никогда не прощаю!"Добру, быть с кулаками"
...            ****************
Так вот гнида – Могу быть гидом,
Среди пяти сотен, своих авторских стихов.
 А я ведь, это и предлагал.
        Сейчас хоть, уразумел… Нахал.
             ………………………………….

         08. 3. 2023.