Як, завжди...

                ЯК, ЗАВЖДИ…

         ЗУСРIЛИСЯ ТАРАС I ПЕТРО, НА ПЕРЕХРЕСТI ДОРIГ…
ОДИН IДЕ З ПЕТРIВЩИНИ, А ДРУГИЙ, З ТАРАСIВКИ…
         ПРИСIЛИ НА КРАЮ ДОРОГИ, ТАЙ РОСПОВIДАЮТЬ ОДИН ОДНОМУ,
ПРО СВОЕ ЖИТЯ…
         У КОЖНОГО НЕМА ХАТИ, НЕМА ЖIНКИ, НЕМА ДIТЕЙ, I НЕМА ДО КОГО
I ГОЛОВУ СХИЛИТИ…
         А ПОТIМ ДИВЛЯТЬСЯ, А ЧЕРЕЗ ДОРОГУ СТОIТЬ ХАТА БIЛА, У ДВОРI
ЖIНКА МИЛА, ДIТИ, КОРОВА, СВИНI, КУРИ…
         ПЕТРО I КАЖЕ,
- ДИВИСЬ, ТАРАС, ЯК IВАН ЖИВЕ, ВСЕ У НЁГО Е I ГАРНО ЖИВЕ, А У НАС
НЕМА НIЧОГО…
         - ТАК ДАВАЙ ЗРОБИМО I ЙОМУ ТАКЕ, ЩОБ I У НЬОГО, ТЕЖ, НIЧОГО НЕ БУЛО…
         I, ЗРОБИЛИ…
ТЕПЕР, IВАН, IДЕ САМОТНIЙ ПО ДОРОЗI, ШУКАТИ СОБI КРАЩОI ДОЛI…
         А ПЕТРО I ТАРАС, ДИВЛЯТЬСЯ ЙОМУ В СЛIД I ПОСМIХАЮТЬСЯ…

ВСЁ ТОЧНО ТАК, КАК ПОЁТСЯ В НАРОДНОЙ УКРАИНСКОЙ ПЕСНЕ…
               
                У СУСIДА ХАТА БIЛА,
                У СУСIДА ЖIНКА МИЛА…
                А, У МЕНЕ, НI ХАТИНКИ,
                НЕМА СЧАСТЬЯ, НЕМА ЖIНКИ…

         ТIЛЬКИ, НЕ ПРОКЛИНАЙТЕ МЕНЕ, РIДНI, УКРАIНЦI…
                НЕ ГУБIТЬ, БРАТ БРАТА…

                18.12.2022 ГОДА.
                ВИКТОР В.В.