Этимология слова Бегемот и топоним Бахмут

Название животного Бегемот очень древнее и происходит от древнерусского Багно-болото
Просто Бегемот это болотное животное
Сейчас очень трудно найти корни этого слова и огромное количество разночтений вокруг него напластовалось тысячелетиями
Но посмотрим,что у нас есть
Название Бахмут носит река, правый приток Северского Донца (бассейн Дона), текущая на протяжении 88 километров по территории Донецкой области Украины
явное совпадение с именем древнего бога бахуса,котрый имеет происхождением именно корову Вак
В первичных космогонических представлениях мира именно корова Вак создала мир звуком
Вначале было слово
Вначале был звук,вибрация,вопль
Вак отражена в более поздних мистериях,как богиня Вак,он же Вакх,Бахус.Бахомет
Он же Бафат,он же Бегемот. То есть Бегемот это большая корова
Как это ни странно, но бегемоты большие болтуны. При помощи воплей они общаются друг с другом. И как общаются! Крик бегемота громче тромбона во много раз и может достигать оглушительной силы в 115 дБ! Эта громкость сравнима с игрой «на всю катушку» группы «металлистов» . В 1989 г. Билл Барклоу, возможно, первый из людей, услышал и говор бегемотов под водой: мягкое посапывание, рыканье, отрывистые щелканья и вопли. Около 60% «разговоров» у этих животных происходит именно под водой. Возможно, подводные звуки – свидетельство уровня социальной организации, никем ранее не предполагаемой у бегемотов.
кроме того, они могут издавать ультразвуки и звуки очень низких частот
Этимология топонима Бахмут увязана с названием Бегемота,источник один-болото
Исторически мы видим большое количесво топонимов и гидронимов на тему Багмут
Бахмут назывался Багмут вначале БАГИ " БАГРОВЕЦЬ
Бегенскій .Багенскій Оба- в Мукачевськ. р-ну Закарпатськ. обл.
Баги, с. Стара Царичанка Белгород-Днестровськ. р-ну Одеськ. обл.
Багінка, -и, ж.; потік, л. Свічі п. Дні- стра; с. Вишків Долинськ. р-ну Івано- Франківськ, обл.;
Багінська Розтобка, Сигли п. Стрия п. Дністра; с. Либохора Ско- лівськ. р-ну Львовськ. обл.;
Багінський, -ого, ч.; потоки: 1) л. Мі- зунки л. Свічі п. Дністра; витікає з плн. Багна головн. Карпатськ. хребта, гирло біля с. Вишків Долинськ. р-ну Івано-Фран- ківськ. обл.; Варпопзкі, Ваєпа ; ВапипКка, Багонский л. Опору п. Стрия п. Дністра; гирло між рр. Горбовий і Нижній Хоминець; Бахен- скій, Васпеп5кі 3) п. Смо- жанки п. Стрия п. Дністра; гирло між рр. Поточинка й Красна; Бахонскій,  с. Тур'я Поляна Перечинськ. р-ну Закарпатськ. обл.; 20-і рр. ХХ ст., Багфнскій (Петров, 63); пор. ліс Багбнцбф (там же).
БагінчикрВижній, -а -нього, ч.; потік, смт Ворохта Надвірнянськ. р-ну Івано- Франківськ. обл.; Багончик,
Багінчик Нижній, потік, смт Ворохта Надвірнянськ. р-ну Івано- Франківськ. обл.
Баглаї, -ів, мн.; р, п. Мшанця п, Пд. Бугу; Баглай (1825, Менде); Баглай пор. нп Баглаї Волочиськ. та Старокостянтинівськ. р-нів Хмельницьк. обл. Багликуватий, -ого, ч.; потік, л. Сигли
п. Опору п. Стрия п. Дністра; с. Тухля Сколівськ. р-ну Львівськ. обл.; ВаніуКома- Ту (ЗС, ХІІ, 224).
Багмутів, -ового, ч.; яр, п. Княжої п. Водолажки п. Можу п. Сіверськ. Дінця п. Дону; Богмутов»ь (1863, ВТКХГ; Машт., Дон, 43).
Багна, -гон, мн.; потоки: 1) л. Списаного (Потоку) п. Яблуньки л. Стрия п. Дністра; Турківськ. р-н Львівськ. обл.; Ваєпа, Вайпа, Ваппо (ЗС, І, 81); 2) п. Шубранця л. Пру- ту л. Дунаю; м. Чернівці Чернівецьк. обл.; 1886, Варпа; 1620, ур. Ванпа (Карп., 96; Карп., ТЦР, 59; Карп., ТГР, 11); 3) пр. Зубрицького Рибника пр. Стрия л. Дністра; с. Головеське Турківськ. р-ну Львівськ. обл.; Варпа (5С, І, 81).
-Багна-Габурівська, с. Селятин Путильськ. р-ну Чернівецьк, обл.; Багна Габурівська; 1938, Вапла Нафигімзса (Карп., 96
Багнєць, -Я, ч.; потік, пр. Космача пр. Пістинки п. Пруту; нп Текуче й Космач Косівськ. р-ну Івано-Франківськ. обл.; Вабпес (5С, ГУ, 464); як л. Пістинки; Ваппік, Вабпес (5С, І, 82, МІЇТІ, 232); Ваппес, Ваппес (Нгарес, 81).
Багникуватий, -ого, ч.; потік, л. Сигли п. Опору п. Стрия п. Дністра; Багнькова- тьй, Ваппукома!у (Машт., ДБ, 10); с. Ли- бохора МЛьвівськ. обл. (узгір'я Ванпа) Ва 82); Багньиковатьй, Кусгка (МКС,
Багнин, -а, ч.; потік, п. Білої Тиси л. Тиси л. Дунаю; с. Луги Рахівськ. р-ну Закарпатськ. обл. (ОАІТМ).
Багнишобра, -и, ж.; потік, бас. Пруту; с. Микуличин Надвірнянськ. р-ну Івано- Франківськ. обл.; 1788, роїок Варпузгога (Нгабес, 83); Багньшора (МКС, І, 68).
Багиїівка, -и, ж.;р., п. Черемошу п. Пру- ту л. Дунаю; с. Чорногузи Вижницьк. р-ну Чернівецьк. обл. (Карп., 96).
Багно, -а, с.: 1) б., м. Малин Житомирськ. обл. 2) потік, л. витік Іршави п. Боржави п. Тиси л. Дунаю; ур. Багнд на сх. відг. Бужора; Варпо, Багно
Багнова, -ої, ж.; б., п. Сіверськ. Дінця п. Дону; Багновая
Багндвий, -ого, ч.; потік, с. Великий Рожин Косівськ. р-ну Івано-Франківськ.
Багнувата, -ої, ж.; р., бас. Дністра; с. Багнувате Турківськ. р-ну Львівськ. обл.
Багнувата Потбчина, -ої -и, ж.; потік, л. Москоти(на) л. Перкалабу л. Білого Черемошу п. Черемошу п. Прутул. Дунаю; Гринявська с/Р Верховинськ. р-ну Івано- Франківськ. обл.; Багновдта Поточіна
Багнуватка, -и, ж.; р., п. Завадки п. Стрия п. Дністра; гирло міжрр. Довжанка , Бахноватка (Машт., ДБ, 8); нп Риків Сколівськ. р-ну й Багнувате Турківськ. р-ну Львівськ. обл.
Баговиця, -і, ж.; р.,, л. Дністра; між рр. Мукша і Сара-Лунга; с. Безнісківці Кам'янець- Подільськ. р-ну Хмельницьк. обл. (АТПУ -- 1947, 332);
Багровець, -івця, ч.; поті


Рецензии