Демократiя, Так Сказати... - in Ukrainian

 
     [ REMARK for <this> site only: Here I have performed wonders of equilibristics in order to allow all chars, from more than dozen alphabets to be shown <somehow> as plain text with Cyrillic and have done this. I have substituted more than 50, probably up to 100 chars, yet there is not an unknown char left, I have checked this. In most cases the substitutions are obvious, but 3 things have to be specially said, namely: i) new signs are added only <after> the char in question; ii) the sign "•" (code 183) is often used for <negation> of something, or for showing of something similar but not the same (like "•`" means accent mark in the other direction, or also "!•" means the Spanish inverted exclamation sign); iii) the signs for less or greater than have to be taken as <rotated> in clockwise direction (to 90 degrees) and vastly diminished (say, ">" means a chick with the form "\/"). That's it, this harms my aesthetical feelings, but is better than nothing, and works in some way. ]


               ДЕМОКРАТIЯ, ТАК СКАЗАТИ ...

               (ЛЕГКОВАЖНО ПРО СЕРЙОЗНЕ — ПОЛIТИЧНЕ ЕСЕ)
               — IN UKRAINIAN

               АВТОР ЙОТАТА – АТАТОЙ,   2021,
               ВIДОМИЙ ТАКОЖ ЯК: ИВАНЧО ЙОТАТА, ОЧНАВИ АТАТОЙ, ИВАН БУГАРОВ, ЙОТАБАШ ГЯУРДЖИ, НОСТРАДАМУС БУЛАДАМУС, I ПIД IНШИМИ КЛОНIНГОВИМI IМЕНАМИ


     — — —

     *Анотацiя*: Тут я даю в гумористичнiй формi роз'яснення про те, чому менi не подобаэ•ться демократiя, чого i:й не вистачаэ•, щоб бути досить хорошою для iнтелiгентних людей. Цi роз'яснення налiчують бiльше дюжини, вони мають в рядi випадкiв непорожнэ• перетин, тобто деякi iдеi: повторюються, але таким чином речi краще поясненi, я показав рiзнi <гранi> цього досить часто неправильно зрозумiлого соцiального явища. Тому що вона маэ• гарний вигляд здалеку, але в своi:й сутi це просто красивий обман.

     [ The *idea for illustration* is in placing of one picture in a frame under the title and the author, which has to be square and probably 450 x 450 pixels (because I use usually 525 x 725 for the cover and then multiply by 3, when necessary). The picture is a waist portrait of young Greek woman representing Miss Democracy. She is with long straight nose, probably blond, smiling, crowned with a diadem with 6 five-rayed stars made of some light blue or green precious stone, she is clothed with a piece of cloth, fastened at the left shoulder with a golden brooch in form of a star, which leaves the right (and well formed) breast open, and on the border of this cloth, diagonally, beginning at the left shoulder and passing under the right breast, is read DEMOC(R). Then her right hand is little raised from the elbow and she holds in it a whip, while the left is nearly horizontal and with it she shows … the sign of the fig. ]

     [ *Opening remark*: I want to tell you that I do NOT know this language entirely, i.e. I have never studied it, or read in it, or spoken! All translation is done with the use of computer translators, yet … very <carefully> and with <feeling>. This means that I have translated small portions, compared at least two input languages in dubious moments, where the languages were as follows: the original was German, then I translated alone in English, then in Italian with the use of the computer, then in Russian alone, and then in all left languages, which I hope to exceed in their number the … dozen, using the most suitable one plus the English! How was this possible, when I don't know these languages, and especially when the text is not elementary, this is scientific (although popular) publication, and with quite long and twisted sentences?
     Well, I wanted for a long time to show (to myself) that, after a quarter of a century amateur linguistic investigations, I can <understand> at least a dozen of languages in reading. Yes, and here I was reading my <own> work in these languages, what was a big (intellectual) fun for me. I thought about practically each foreign word, given to me by the computer, for to check whether it <can> mean this or not, and this, for one thing, because these translators made quite often <big> blunders, falling into difficulty to guess the right <context> of the word or phrase (or idiom), and for another thing, in order to check myself about my guesses. I hope the result is not bad, because the topic is exceedingly important for the entire world. In this way I have fulfilled another important task, to check the suitability and easiness of practically all <contemporary European languages>. After all this long work I can definitely say that this is my swan song in the political matters. ]

     [ *Зауваження* (до нiмецького варiанту): Цей матерiал я буду писати, на вiдмiну вiд iнших моi:х речей, спочатку на нiмецькому, так що дозвольте менi пояснити чому я прийняв таке рiшення. На <другому> мiсцi стоi:ть те, що нiмецька мова э• бiльш квалiфiкованою нiж англiйська, а я хочу зробити переклад також i на iталiйський, але володiю i:м не так добре, щоб зробити це самому, я буду користуватися комп'ютерними перекладачами i контролювати тiльки готовий переклад (що я вже робив один раз); i, як би там не було, англiйська мова — це ... викидень мiж мовами, чи не так? I по-перше, я хочу покращити свою нiмецьку мову, що я нiколи не зроблю якщо не почну думати нiмецькою мовою; що, однак, означаэ•, що я буду робити бiльше помилок нiж зазвичай, тому повинен заздалегiдь вибачитися перед своi:ми читачами. Можливо, цього достатньо. ]


          ЗМIСТ

     0. Визначення
     1. Неможливiсть цього рiшення
     2. Ця процедура бiльше нiде не застосовуэ•ться
     3. Демократiя в Стародавнiй Грецii:
     4. Нульове рiшення
     5. Стратегiчне i тактичне управлiння
     6. Велике i нерозумне!
     7. Найкраща ... соска для населення!
     8. Це пануэ• погана репрезентативнiсть
     9. Розподiл влади
     10. Законнiсть проти моралi
     11. Моральне обличчя полiтикiв
     12. Жiноче управлiння
     13. Iншi моменти
     14. Переваги i недолiки
     15. Заключнi коментарi


     — — —

          0_. ВИЗНАЧЕННЯ

     Я думаю, що зрозумiло що я маю на увазi тут, але дозвольте менi сказати це в явному виглядi. Я буду говорити тут про широко поширеною в останнiх двох столiттях на Заходi, а тепер уже i на Сходi, ДЕМОКРАТII: ПРАВОГО ТИПУ, яка вiдрiзняэ•ться вiд давньо-грецького оригiналу, а також i вiд демократичних <елементiв> в стародавньому Римi або ранiше, а тим бiльше вiд лiвоi: або народноi: демократii:. Оскiльки демократичнi елементи застосовуються з глибокоi: давнини, також i серед тварин, але це ще не демократiя. Iнакше висловлюючись, ця демократiя вимагаэ• <вiльних виборiв> правителiв, так що тi, якi бiльш улюбленi (або яких менше ненавидять) будуть обранi. I люди голосують за партii:, за високопоставлених людей, яких вони не знають, i звичайнi люди не в змозi здiйснити правильне рiшення, тому що вони нiчого не тямлять в управлiннi державою, i такi вибори не застосовуються нiде, тому що зазвичай потрiбна деяка квалiфiкацiя, i так далi, i тому подiбне.
     Я говорив уже багато разiв про це, ваш Йотата не може пропустити таку цiкаву i погано зрозумiлу область, не може дозволити собi iгнорувати i:i:, i також внiс багато пропозицiй для полiпшення управлiння (хоча б у своi:й партii: НАПУК, в Кодексi), але тут я буду дискутувати цю тему бiльш детально i в i:i: повному обсязi. Чому? Ну, тому що э• багато краi:н, де вона не працюэ• добре, тому що (практично) про це велися обидвi свiтовi вiйни, тому що це один неприкритий <bamboozling>-обман, i повинен iснувати хтось, хто вiдкриэ• людям очi. Вiдверто кажучи, я не найкращий, хто це зробив, iснуэ• одна людина, хто сказав правду в можливо короткiй формi, i це добре вiдомий Оскар Уайльд, тiльки що вiн використовуэ• слово <bludgeoning>, що означаэ• щось на кшталт побиття, деякою <cudgel>-кийком, що я замiнив би мальтретiрованiем. Так вiн сказав, що <демократiя це bludgeoning людей, тими ж самими людьми, i в iм'я тих же самих людей>! (I коли я тепер думаю над тим, чому я не такий же розумний як вiн, то можу знайти тiльки одну причину для цього, тому що я не ... гомосексуалiст! Напевно тому що цi люди дуже тонко вiдчувають, для них секс це не свиняча справа використана для розмноження ссавцiв i iнших бiсексуальних тварин, а свого роду засiб для виявлення емоцiй. Ну, це було сказано для розваги, але хто може заручитися, що речi з цими людьми йдуть не так саме?)

          1_. НЕМОЖЛИВIСТЬ ЦЬОГО РIШЕННЯ

     Ах, дорогi читачi, менi трохи не зручно пояснювати такi елементарнi речi, але це тому що ми не любимо ставити собi питання, здiйснювати нашi розумовi здiбностi не улюблене проведення часу для нас, нам, тобто масам, подавай дiй або екшенiв, не мислення. Та й я сам не ставив було собi ранiше питання про вибори <знизу>, поки випадково, коли менi було близько 25 рокiв, я не почув, що така форма вибору <принципово неможлива>! Але у мене були своi: пом'якшувальнi обставини, що тодi я був просто ... щасливий, щоб ставити собi питання, а також нашi вибори при тоталiтаризмi були абсолютно зайвими, тiльки про людське око, все було не так як тепер, коли я ще в 1991 - 92 роках аналiзував це питання i зробив своi: висновки.
     Ну, як би там не було, правда така, що для того щоб вибирати людина повинна знати добре не тiльки предметну область, але також i конкурентiв, або, як виняток, встановлення переваги конкурентiв маэ• бути дуже простим i очевидним. Останнэ• трапляэ•ться коли проводиться якийсь поэ•динок, також серед тварин; i звичайнi люди, зрозумiло, не мають нiякого поняття про управлiння або економiки або законах або зв'язках з громадськiстю (тобто мистецтво <обманювати> маси) i так далi. Бiльш важливо, однак, тут те, що люди не мають достатнього пiзнання самих кандидатiв в депутати, i з цiэ•i: причини вони не в змозi зробити правильний вибiр. Те, що вони знають про депутатiв, тiльки <не>суттэ•вi речi, як: зовнiшнiй вигляд, поведiнка, манери, начин виражатися словами, улюблений тип жiнок або чоловiкiв для них, марка i:хньоi: машини, i:х знайомства, полiтична орiэ•нтацiя, але цього мало для правильного вибору. Та й люди часто проявляють своi: несподiванi сторони, навiть коли вони жили довгi роки ... попа до попа (так би мовити), так що в кiнцi виборець майже завжди залишаэ•ться розчарованим.
     Коротше, <не э• можливим> провести <знизу> компетентний вибiр, тому що виборець повинен знати <бiльше> людини якого вiн обираэ•, бути краще за нього в цьому сенсi, з тим щоб провести правильний вибiр, але якщо вiн стоi:ть нижче його, то майже завжди вiн знаэ• <менше> цiэ•i: людини! Так що вибiр правильний тiльки тодi, коли виборець голосуэ• для людей, якi стоять нижче за нього, або коли вони не набагато його перевершують, тобто коли вони <або як нього або дурнiшi>. I воно зазвичай так i робиться, вибираються рiзнi комiсii: або журi, але i:хнiми колегами в данiй областi. Тiльки цього достатньо, щоб викреслити демократiю, але ми йдемо далi.

          2_. ЦЯ ПРОЦЕДУРА БIЛЬШЕ НIДЕ НЕ ЗАСТОСОВУЭ•ТЬСЯ

     Ну, це очевиднi речi, тому що в кожноi: предметноi: областi або змаганнi iснують спецiально сформованi журi, воно так в спортi, в навчаннi, в сферi виробництва, всюди, i якщо при виборi присяжних в судi не так, то це тому що там застосовуэ•ться варiант випадкового вибору, i в цьому випадку спецiальних знань не потрiбно. Так що ця процедура <неправильна> в самiй своi:й сутi, i з цiэ•i: причини вона i не застосовувалася в тисячолiтньоi: людськоi: iсторii:, тiльки пару столiть в Стародавнiй Грецii:, i в останнiх 1-2 столiть. Дозвольте менi нагадати вам, що в старiй Грецii:, коли була введена демократiя, одним Пiзiстратом, маси <не> хотiли приймати i:i:, вони думали що це якась хитрiсть правителiв, тим бiльше що ця людина була тираном! Отже люди в давнину були зовсiм не такими дурними, як ми тепер схильнi думати, вони були навiть <розумнiшi> i <моральнiше>, вони вiрили, що управлiння це мистецтво, яке вимагаэ• з людини багато талантiв, а також i те, що демократiя <вигiдна для правителiв>, раз вона була введена одним тираном.
     Так що ми повиннi час вiд часу думати, i кидати погляди назад в iсторiю, i якщо хтось думаэ•, що наша iсторiя цiлком помилкова, i що ми повиннi плювати на неi:, тодi я сам можу на нього чи i:i: плювати, так як це дуже погана поведiнка, ми повиннi поважати своi:х предкiв. Однак тут мова не тiльки про наших предкiв, навiть сьогоднi <чиста> демократiя не застосовуэ•ться нiде в iншому мiсцi, тiльки i:i: <елементи>, коли вибiр важче звичайного, коли э• багато кандидатiв, як деякий варiант <випадкового вибору>, як додаткова вимога. Не можна уявити собi такi речi як, наприклад: щоб учнi вибирали своi:х вчителiв, або хворi своi:х лiкарiв, або солдати i:х генералiв, i так далi, i якщо хтось вважаэ•, що це можливо, то тодi вiн повинен, хоча б пiдсвiдомо, припускати, що це якийсь жарт. Так, але ми вiримо, бо ми просто дурнi.

          3_. ДЕМОКРАТIЯ В СТАРОДАВНIЙ ГРЕЦII:

     А як було на початку, в Стародавнiй Грецii:? Ну, в цей час там царював рабовласницький лад, не такий як пiзнiше в США, бiльш м'який i хороший, можна сказати, але все таки там були раби. Що означаэ•, що там iснували суворi закони, суспiльство було добре розвиненим (для того часу), люди жили заможно, i якщо ми вирiшимо виходити з латинськоi: максими, що люди хочуть в основному двi речi, <panem et circenses>, або хлiба i циркiв по украi:нськи, то вони мали достатньо хлiба, але мало циркiв, i тому були майже завжди незадоволенi. I цей хитрий тиран став собi думати (на думку Йотата), що було б добре якщо вiн зможе заткнути i:м роти, перекинути всю вiдповiдальнiсть на i:хнi плечi, але так, щоб вiн, як i iншi аристократи, все одно ними вибиралися. Це була генiальна мрiя, i вiн зумiв продумати також всi деталi, але його дурнi люди не хотiли клювати на цю вудку, так що йому довелося просити деякi з древнiх мудрецiв (Солона, якщо не помиляюся) пояснити людям, що таким чином i для них буде краще.
     I як там все було органiзовано? Ну, в i:хньому Ареопаг-Парламентi вибиралися по 10 чоловiк з кожного з 50-ти так званих <демов>-родiв (або великих сiмей), що давало в сумi 500 чоловiкiв (нiяких жiнок, зрозумiло), якi вирiшували всi важливi питання, вони виконували також i роль Суду. Звернiть увагу, однак, на те, що в той час число вiльних чоловiкiв в Афiнах не повинно було перевищувати 10-ти тисяч чоловiк, але я особисто оцiнюю це число на не бiльше нiж 5000, тому що на кожного чоловiка припадали напевно дружина i мати, пара дiтей, i ще 5-10 рабiв, так що люди якi вибирали становили 1/10 всiх людей там (припускаючи, що число всiх жителiв було близько 50 до 100 тисяч). I це даэ• один з десяти, i також в одному родi або прiзвища або областi, так що цi люди добре знали один одного, або тодi знали хто з них стоi:ть вище, i тому повинен бути вибраний. Це не маэ• нiчого спiльного з теперiшнiми виборами, де вибираэ•ться тiльки один з бiльш нiж 10 тисяч практично незнайомих людей. Так, i незважаючи на це вибранi особи позитивно часто замiнялися на iншi, та й <вся> демократiя замiнялася перiодами диктатури, i навпаки! Так що ще в той час було видно, що <тiльки> демократiя <не> э• хорошим рiшенням проблеми управлiння.

          4_. НУЛЬОВЕ РIШЕННЯ

     Добре, поки ми встановили що, iнакше кажучи, люди, якi <нiчого не розумiють>, вибирають людей, яких вони< не знають>, i при цьому цi люди не потребують <нiяких документiв про> який-небудь професiйноi: <квалiфiкацii:> вiд обираних осiб, що, практично, повне безумство! При цiй ситуацii: цiлком нормально вважати, що таке рiшення неможливо, i ми повиннi викинути його зi сфери соцiального управлiння без подальших розмов. I це пiдкопуэ• всю демократiю, так як, в зворотному порядку, якщо ми вимагаэ•мо якусь квалiфiкацiю, то це може привести до дискримiнацii: деяких людей (якi, по однiй або iншоi: причини, не змогли отримати квалiфiкацiю), знати краще осiб, яких народ обираэ•, в наш час в одному цiлому державi не э• взагалi можливим, i виховувати широкi маси у владних, економiчних, та iнших сферах — це очевидна утопiя. Так що, при iснуючому станi речей, тут просто нiчого не можна зробити, i комунiсти були дiйсно правi, коли вигадали народну демократiю! Що правильно, i в той же час ... неправильно, це залежить вiд цiлей, якi ми ставимо перед собою (про що я буду говорити далi).
     I що це таке нульове рiшення? Двома словами, це <э•> рiшення, яке, однак, тривiально i нецiкаво, i яке зазвичай i не треба "шукати", тому що воно очевидно. Це йде з вирiшення лiнiйноi: гомогенноi: системи рiвнянь (скажiмо: A11*X1 + A12*X2 + A13*X3 = 0, потiм A21*X1 + A22*X2 + A23*X3 = 0, i т.д.), у якiй системи завжди iснуэ• рiшення, де всi невiдомi (Xj) рiвнi 0-ю, але немаэ• нiякоi: потреби дiйсно шукати це рiшення. Це означаэ•, що замiсть офiцiйних виборiв можна застосувати звичайний випадковий вибiр, або що вибiр може бути проведений якийсь авторизованоi: iнстанцiэ•ю (як це i робиться, коли призначаэ•ться службове уряд). Так, але якщо буде поступатися так, то обман при виборах стане неможливим, а правителi цього не хочуть, та й ми не закiнчили ще наш розгляд.

          5_. СТРАТЕГIЧНЕ I ТАКТИЧНЕ УПРАВЛIННЯ

     Як ми вже побачили, демократичний вибiр абсолютно непридатний для вибору правильних осiб, але, не дивлячись на це, вiн часто застосовуэ•ться i речi <не завжди> йдуть погано, так що ми спробуэ•мо тут, i в наступних декiлькох пунктах, вiдповiсти собi на питання: як це можливо, що некомпетентнi особи можуть, все таки, виконувати i:х роботу? Тому вже пора щоб ми почали робити рiзницю мiж <стратегiчним> i <тактичним> управлiнням. Стратегiя полягаэ• у застосуваннi таких методiв, якi призводять до повного знищення ворога (корiнь тут пов'язаний з подрiбненням, як у словах: street, estrade, слов'янськe стерти, та iн.), i тактика — це мистецтво змусити речi працювати так, як добре змащений годинниковий механiзм (сказати тик-так). Я пояснюю цi речi, щоб дати вам можливiсть краще зрозумiти етимологiю цих старогрецьких слiв, але простiше кажучи, стратег — це той, хто може лише вимагати, але не цiкавиться, чи можна це, що вiн хоче, зробити чи нi, тодi як тактик э• виконавцем, виконавчим директором, який повинен знати, що можна зробити, а що нi.
     Звiдси можна зробити висновок, що в сiм'i: природжений стратег це жiнка, яка знаэ• тiльки хотiти (скажiмо: три рази в день, як мiнiмум, iнакше ти можеш собi добре уявити, що я не залишуся назавжди з тобою), а чоловiк це природжений тактик (який знаэ•, що i разок вистачить, якщо вiн зможе так провести справу, щоб "працював" хоча б 10 хвилин, а ще краще i все 15). У Болгарii: э• приказка, що чоловiк це голова, але жiнка шия. Багато людей, i я в тому числi в минулому, думають, що такий подiл функцiй зайве, i що одна людина, яка може виконувати обидвi функцii:, краще, але це не повинно бути так, тут з психологiчних причин, але iнодi i за функцiональними (як справи з двома статями — це пiдвищуэ• рiзноманiтнiсть в наступних поколiннях). Так що якщо ми маэ•мо тут чiтке диференцiювання функцiй, то це було б добре, але депутати, з одного боку, <некомпетентнi> особи, i тому вони годяться тiльки в стратеги, а, з iншого боку, коли деякi з них стають мiнiстрами, вони намагаються виконувати також i функцii: тактикiв, i це призводить часто до поганих результатiв. У цiй областi повинно бути проведено краще диференцiювання (чим я думаю зайнятися пiзнiше).

          6_. ВЕЛИКЕ I НЕРОЗУМНЕ!

     Тут я прийду в кiнцi до верхнього заголовку, але спочатку хотiв би з'ясувати два моменти, якi виглядають трохи загадково. Один з них вiдповiдь на питання: раз справа йде так, що тут люди, якi нiчого не знають, вибирають людей, з якими вони не знайомi, i до того ж не вимагають з них нiяких документiв для квалiфiкацii:, як тодi виявляэ•ться можливим, щоб у багатьох випадках вони роблять хороший вибiр, або також, в iнших краi:нах i моментах, завжди поганий вибiр (як, наприклад, в Болгарii:)? Ну, тут добре якщо ми трохи спростимо собi задачу, i на мiсцi депутатiв маэ•мо ... яблука, якi покладенi в одному кошику, i виглядають зовсiм однаково якщо i:х помацати пальцями, i тодi питання таке: як може статися, що коли ми не дивимося в кошик, а тiльки простягаэ•мо руку i хапаэ•мо одне яблуко, то це яблуко завжди виявляэ•ться хорошим (соотв. поганим)? Ага, так маэ• бути ясно, це може статися тiльки тодi, коли всi яблука однаковi, чи не так? I воно приблизно так з нашими депутатами, мiж ними немаэ• принциповоi: рiзницi, i до того ж э• ще й партii:, якi iстотнi, не так самi особи. Але коли ситуацiя така, що нiхто не зможе зробити чудеса, то тодi кожна обрана людина виявиться в кiнцi поганою.
     I також з боку депутатiв: як може бути так, що кого б i не вибрали, то вiн може виконувати свою роботу добре (або погано)? Тут вiдповiдь теж простий: коли або робота дуже легка, так що будь-яка людина може i:i: виконувати, або коли не вiн (або вона) сам виконуэ• роботу, а його пiдлеглi (скажiмо, в мiнiстерствi), якi повиннi бути компетентними особами. Так що ви бачите, що i при демократii: вибори теж не особливо важливi, вони вiдiграють бiльш впливову роль на управлiння державою або регiоном, нiж це було при тоталiтаризмi (коли вони не мали взагалi <нiякого> впливу на вибiр осiб — вони були б включенi в управлiння навiть i без виборiв), але не таку ж велику, яку люди припускають. Все обман i шахрайство (або <bamboozling>), цi вибори знизу безперечно <не>розумнi, але як раз <в цьому> i полягаэ• i:х велич i генiальнiсть, що нiякоi: звичайний i посереднiй людина не дiйшов би до цiэ•i: iдеi:! Тому що ви повиннi знати, що генiальнiсть i дурiсть знаходяться досить близько один до одного. Так i в нашому випадку, рiч, яка <суперечити здоровому глузду>, може виявитися (в iншому свiтлi, так би мовити) генiальноi:.

          7_. НАЙКРАЩА ... СОСКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ!

     Так, все це погано, але погане i хороше в цьому свiтi тiсно пов'язанi мiж собою, вони йдуть рука в руцi, або, як каже одна вiдома приказка, чорт не такий чорний яким його малюють (i тодi я додав би, що i Бог теж не такий бiлий як про Нього думають), i виявляэ•ться, що в iншому свiтлi це може виглядати не так уже й погано, як можна було б подумати! I дiйсно, демократiя <менш ефективна> нiж кожне сильне централiзоване управлiння, начин проведення виборiв принаймнi комiчний, полiтики легко <взаэ•мозамiннi>, <будь-яка> партiя <погана>, якщо дивитися в довгостроковiй перспективi, безлiч думок <заважаэ•> прийняттю вiрних рiшення, всюди пануэ• непотрiбний шум, i так далi; я б ще сказав, що демократiя усвiдомлюэ•, що будь-яке рiшення <тимчасове>, i вона <очiкуэ•> цього, була б сама утруднена якщо буде знайдено правильне рiшення проблем (бо така ситуацiя зменшить цирки, отже, люди будуть розчарованi)!
     Однак якщо ми забудемо все це i дивимося на речi з <психологiчноi:> точки зору, тодi виявиться, що масам <подобаэ•ться> таке обдурювання, тому що будь-який живий об'э•кт хоче чимось обдурити iншi об'э•кти навколо! Так, ми хочемо обманювати iнших, але також i <бути обдуреними iншими>, що говорить нам у вiдкритому виглядi латинська приказка: <Mundus vult decipi>! Ми хочемо надувати один одного, i ось приходить демократiя i даэ• нам цю можливiсть, це робить нас (за винятком мене, природно) щасливими, нам хочеться прямо обiйняти цю Мiс Демократiю. Я називаю це <затиканням ротiв> людей, тим же способом, як затикають рот маленькiй дитинi штучноi: соскою! Тому що яке призначення цiэ•i: соски? Ну, воно подвiйне, з одного боку щоб обдурити дитини, що у нього в ротi справжня материнська соска (тут розумiйте, що простий народ той, хто вибираэ• своi:х правителiв i який взагалi важливий), а з iншого боку, щоб захистити груди матерi (тут, зберегти полiтичну систему, тому що полiтики змiнюються, але демократiя залишаэ•ться). А не забувайте також i психологiчний момент, що людей запитували, i тепер вони повиннi вести себе пристойно, до наступних виборiв. Ну, добре обдумано, дiйсно генiально, прекрасний обман!

          8_. ЦЕ ПАНУЭ• ПОГАНА РЕПРЕЗЕНТАТИВНIСТЬ

     Це рiч, яку начебто нiхто не помiчаэ•, всi вважають, що так воно i повинно бути, що Народнi Збори (як воно називаэ•ться в Болгарii:) маэ• вибиратися як збори прихильникiв партiй, але це не правильно! Чи не правильно так як таким чином ми отримуэ•мо збори <партiй>, одну велику комiсiю або комiтет з представникiв або депутатiв всiх партiй, але не народу, а це <рiзнi> речi, тому що, щоб привести приклад, в Болгарii: беруть участь у виборах менше половини виборцiв, i це вже 20 рокiв. Це вiдбуваэ•ться з простоi: причини, що люди, також як i ваш Йотата, не можуть знайти жодноi: вiдповiдноi: партii:, якiй вiддати своi: голоси, проте, як би там не було, чому повиннi цi люди бути виключенi з суспiльства, тiльки тому що вони не хочуть брати участь в цiй дурнiй грi? Ну ладно, так i бути, я згоден, що завжди будуть iснувати дурнi люди, такi якi надихаються новими речами (хоча давно вiдомо, що нiчого нового пiд сонцем немаэ•), якi будуть звертати увагу на будь-яку комерцiйну рекламу, або завжди готовi, наприклад, подивитися пiд кришку, щоб знайти там деякий номер, за допомогою якого вони можуть виграти щось (з ймовiрнiстю, що першого липня в центрi Э•вропи, в Вiднi, буде ... снiгопад), i так далi, тобто люди якi згоднi брати участь в цю демократичну гру, але це не означаэ•, що iншi бiльш серйознi люди повиннi бути <дискримiнованi>.
     В такому випадку тут э• два пiдходи, або вiдмовитися вiд партiй, або сформувати деяку <представницьку вибiрку> населення в Парламентi, або <обидвi> речi разом. Партii:, зрозумiло, не потрiбнi, можна голосувати за <особистостi>, а останнi можуть належати до певноi: партii: чи нi; якщо пару столiть ранiше це було б важко влаштувати, то тепер немаэ• нiяких проблем проводити вибори для сотнi i бiльше осiб i у великiй краi:нi, нема на зборах i не в один день, але, скажiмо, протягом тижня i через Iнтернет. Потiм представницька вибiрка може бути отримана за допомогою звичайного випадкового вибору, але також i з деякими параметрами (як: вiк, стать, етнiчна приналежнiсть, доходи, i т.д.), i це буде <дiйсно> народне зiбрання (де, наприклад, якщо мова йде про теперiшню Болгарii:, циган маэ• бути близько 25%, i туркiв близько 35%). Цi люди, зрозумiло, не повиннi керувати, але щоб сказати свою думку з усiх важливих питань такий орган в Парламентi буде дуже важливим! I тодi можна буде дуже легко вибрати партii: згiдно з i:хнiм вiдсотковою участю в обраному (або випадковому) Парламентi (або однiэ•i: з його Камер); я маю на увазi <скiльки> людина, а хто точно, це повинно визначити управлiння кожноi: партii:. Так що цi речi, природно, можуть бути зробленi, якщо ми тiльки хочемо мати це.

          9_. РОЗПОДIЛ ВЛАДИ

     Я висловлю тут одну генiальну думку i дозволяю вам цитувати i хвалити мене де ви тiльки хочете. Чому? Ну, тому що ця думка дуже проста, але тим не менше я нiде i:i: не побачив або почув, я прийшов до неi: один, за допомогою своi:х мозкових клiтин, i вона така: розвиток висловлюэ• себе майже завжди в якомусь <диференцiюваннi> iдей або понять! Ну, гаразд, з точки зору дiалектики це не нова думка, але хто цiкавиться сьогоднi дiалектикою? Вона була частиною комунiзму, отже повинна бути тепер забута. Але, як би там не було, я хочу сказати, що тiльки одна група або збори, камера, палата, або як ви це назвете, в Парламентi не э• достатньою, i:х повинно бути щонайменше двi, по можливостi три i навiть чотири, камери, якi повиннi виконувати рiзнi функцii:, i представляти рiзнi верстви суспiльства! А це не iснуэ• практично нiде, тому що друга камера, де вона э•, виконуэ• iншi функцii: (там представленi етнiчнi або територiальнi групи, цього мало). Що я маю на увазi тут це двi основнi групи, звичайнi люди i правителi. Як я вже зазначив, депутати вибираються як представники народу, але потiм вони вiдразу, як би магiчною паличкою, змiнюються, i починають створювати закони i править державою, i це робить повну мiшанину!
     Точнiше кажучи ми повиннi вибирати в <Палатi Правителiв> такi люди, якi щось розумiють в управлiннi, а не э•, як ми в Болгарii: говоримо, <Сулямi> i <Пулями> (Сулю i Пулю, в iм. вiдмiнку, чи то пак посереднi i навiть дурнi люди). I розумiти не тiльки щось, зрозумiло, вони повиннi бути компетентними людьми, бiзнесменами, фахiвцями з зв'язками з громадськiстю, i iншi професiонали, i вони повиннi бути обранi спецiальними комiсiями, <не> звичайними людьми. Ну, воно завжди так робиться, в рiзних журi, навiть сам Папа римський вибираэ•ться таким чином, це позитивно можна зробити, однак ми хочемо щоб обдурювання тривало. I тодi в <Палатi Народу>, звичайних людей, повинен бути використаний простий випадковий вибiр (або з заданими параметрами), i вибирати, скажiмо, по двоэ• людей з кожного року народження починаючи з 20-ти включно i закiнчуючи до 70 виключно, якщо ми хочемо мати рiвно 100 чоловiк там; в такому випадку добре якщо i в Палатi Правителiв будуть теж 100 осiб.
     Так, i функцiонування цих Палат маэ• випливати з i:х назв: Правителi повиннi управляти державою, робити новi закони, призначати послiв, i т.д., а звичайнi люди повиннi давати i:х затверджуэ• "так" практично про все, iнакше це не буде вважатися прийнятим! Хибна практика, яка бiльше <нiде> i не застосовуэ•ться, що люди, якi беруть участь в чомусь, залучаються також i в оцiнююче журi та дають свою думку про готових результатах, повинна бути вiдразу i назавжди викинута з демократичноi: системи. Так, проте нiхто не помiчаэ• цi речi, все як у ... казцi про голому королi, всi дивуються принади його нових одягiв, але нiхто (за винятком вашого Йотата, якого в його краi:нi не публiкують, так як вiн багато вчився i каже правду) не приходить до думки, що демократiя лише ... <aqua nuda> (як кажуть в Болгарii:, чиста водичка).

          10_. ЗАКОННIСТЬ ПРОТИ МОРАЛI

     Ех, це питання вiковоi: давнини, яке нiколи не було належним чином врегульовано, тому що ... ну, тому що ми хочемо мати <або> один полюс <або> iнший, нiколи щось вiд обох речей, нiколи хороший компромiсний варiант, де ми мали б попередньо виготовленi закони, але також i деяку загальну мораль. Ви позитивно знаэ•те, що релiгiя, як основний носiй моралi, iснуэ• сотнi i тисячi рокiв, але пiсля Французькоi: революцii: вона була практично викинута з управлiння, тому що останнэ• не э• релiгiйною iнстанцiэ•ю. Також i комунiсти (як i фашисти, я вважаю) не були для релiгiйного управлiння, а й нинiшня демократiя теж, однак люди, одна справа чогось офiцiйно не вимагати, але його все таки мати i використовувати (скажiмо, бiльше нiж приблизно сто рокiв тому сексуальне спiлкування поза сiмей вважалося грiховним, але люди ж не перестали сношаться, чи не так?), а iнша справа викинути щось повнiстю (як це сталося в нерелiгiйних краi:нах, як Болгарiя наприклад), однак куди ж краще зберегти це, тiльки що не пропагувати його i попереджати проти нього (скажiмо, ми не забороняэ•мо тотально сигарети або алкогольнi напоi:, або в деяких краi:нах теж i деякi наркотики). Таке часткове збереження найважче, але воно, все таки, можливо.
     Що я маю на увазi тут це те, що рiзнi релiгii: по рiзному дивляться на життя, i якщо ми якимось чином дозволимо i:м iснувати разом, що трапляэ•ться з глибокоi: давнини (принаймнi частково), то тодi ми можемо отримати, як то кажуть в теорii: множин, <перетин всiх релiгiй>, що маэ• бути чистою мораллю! Ну, це трохи утопiчно, але не можна сказати, що зовсiм нездiйсненно. I як би це i не вiдбулося добре до цього прагне, i створити один, якщо не зовсiм чистий, то хоча б частково моральний орган в Парламентi! Однак я не пропоную створювати деяку Релiгiйну Палату в Урядi (бо час релiгiй як нiби трохи пройшов; до того ж я вважаю, що <атеi:зм теж> э• свого роду релiгiэ•ю, тiльки що це вимагаэ• бiльше мiсця, щоб роз'яснити краще), а сформувати одну <Палату Мудрецiв> (або Старiйшин), яка буде виконувати i моральнi функцii:! Ця Палата повинна стати <третьою владою> в Урядi, яка теж повинна говорити свою думку майже про все, але яка буде грати роль ще й стратегiв, тому що Правителi це тактики, а Народ оцiнювач! Три влади тепер куди ж краще нiж одна, чи не так? I якраз цi люди повиннi вибиратися звичайним для демократii: способом, тобто шляхом <офiцiйних виборiв> у всiй краi:нi, тiльки не в один день (це не потрiбно), i напевно в <парi> раундiв, що маэ• дати можливiсть для вибору <близьких знайомих>! Ну, трохи комплiцiрованно, проте правильно.

          11_. МОРАЛЬНЕ ОБЛИЧЧЯ ПОЛIТИКIВ

     Я буду далi займатися моральними питаннями, i тут буду говорити про моральне обличчя полiтикiв, який залишаэ• бажати кращого, тому що цi люди працюють для своэ•i: вигоди i отримують користь вiд займаноi: посади, а це рiч, яка не подобаэ•ться масам. Тепер, дивiться, всiм ясно, що кожен повинен пiклуватися про iнших, але майже нiхто цього не робить, тому що просто таке життя, i кожен правитель хоче зробити так, щоб вiн став багатшим, не бiднiшим, проте коли люди бачать це, то вони не дуже вiдчувають натхнення вести себе добре, i раз демократiя даэ• i:м можливiсть протестувати, то вони роблять саме це (як часто трапляэ•ться в Болгарii:, в останнiх пару рокiв), так що поведiнка полiтикiв i i:х меркантилiзм <заважають> ефективностi самого управлiння. I якщо ми будемо мати три запропонованих Йотата — це я, люди, аплодируйте менi — Палати в Парламентi, то буде не важко ввести там якусь <помiрну> зарплату, що означаэ• щось близько <середньомiсячноi:> <заробiтноi: плати>, яка зазвичай дорiвнюэ• 2 i 1/3 мiнiмальних заробiтних плат (МЗП)! Що двома словами означаэ•, що полiтики повиннi, нарештi, я б сказав, жити як <священики> i подавати хороший приклад i iншим, а не навпаки.
     I чому я думаю, що це можливо? Ну, тому що Палата Мудрецiв, де вiдбуваэ•ться дiйсне голосування, заповнюэ•ться стратегами, а вони не управляють, не стають мiнiстрами, i т.д., для них це тiльки свого роду публiчнiсть, вони будуть себе почувати цiлком щасливими якщо отримуватимуть 2 МЗП (i погодилися б залишитися там навiть без зарплати); потiм Палата Народу складаэ•ться зi звичайних людей, якi теж будуть себе вiдчувати щасливими побути там на деякий час (вони будуть готовi навiть заплатити щось, якщо потрiбно); i Палата правителiв, ех, особи якi там зовсiм <не> будуть щасливими працювати майже без сплачення (за таку вiдповiдальну i зазвичай добре оплачувану роботу), однак при порiвняннi з iншими Палатами в Парламентi вони як-небудь примиряться з ситуацiэ•ю (i теж будуть вважати цю роботу як рекламу для них). Однак це не означаэ•, що цi особи будуть жити там дiйсно бiдно i витрачати своi: власнi грошi, немаэ•, тому що вони повиннi отримувати безлiч додаткових речей безкоштовно, в якостi додаткових пiльг, як, наприклад: i:жа, одяг, особиста машина, медичне забезпечення, освiту, перебування в будинках вiдпочинку, i т.д., i це також i для членiв i:хнiх сiмей, тiльки не справжнi грошi, якi можна накопичувати i потiм використовувати як засiб влади.

          12_. ЖIНОЧЕ УПРАВЛIННЯ

     Демократiя, можна сказати, свого роду жiноче управлiння, не в прямому сенсi, зрозумiло, але як слабке, емоцiйне, некомпетентне, неефективне, iнодi скандальне, спокушаэ•, i так далi. I воно справдi так, i з цiэ•i: причини демократiя часто змiнюэ•ться деяким сильно централiзованим управлiнням (тиранiэ•ю в Стародавнiй Грецii:, або комунiстичноi:, соотв. фашистськоi: диктатурою), або люди вибирають хоча б сильну фiгуру, iз залiзним кулаком, або аристократа. Я можу також додати, що вона дозволяэ• легке <включення чужих елементiв>, як: президентського iнституту, багатокамерних Парламентiв, внепарламентарних протестiв, службових урядiв, дискусiй навколо круглого столу, i iншi — ну, одна повiя спить з кожним, який добре платить, чи не так ? Все це може бути iнодi корисно, i я сам пропоную деякi новi елементи демократii:, проте ви знаэ•те, що iснують <двi> статi, тiльки однiэ•i: недостатньо, тому ця форма управлiння, як i iнша (скажiмо, диктатура), не в змозi функцiонувати виключно поодинцi; або ми повиннi створити деяку гермафродитную структуру управлiння; або повиннi очiкувати також змiн в часi.
     У всякому разi жiноча натура демократii: може добре пояснити багато i:i: феноменiв. Наприклад, вона хороша в основному для <змiн>, не для одного довго триваючого стабiльного управлiння, i такi i жiнки, вони хочуть мати рiзних чоловiкiв (де останнi легко звикають до однiэ•i: i тiэ•i: ж жiнки); вона управлiння <без> постiйноi: мети i працюэ• добре як раз тодi i там, де немаэ• життэ•во-важливоi: мети, тiльки мати цiкаве життя, i я можу сказати зi свого власного досвiду, що для однiэ•i: жiнки важливо не наскiльки що э• для i:жi, а як ... стiл <накритий>, буквально, яка <скатертина> на ньому; потiм важливо для демократii: як живеться <в цей момент>, не гарна чи нi дана партiя, а тiльки тепер, вона не прагне до тисячолiтнього царювання (до райського Reich-у), або до свiтлого комунiстичного майбутнього, i також i жiнки живуть тiльки в теперiшньому моментi; i так далi. Демократiя <покладаэ•ться> на <не>розумнiсть правлячого органу, i на неможливiсть знайти кращого полiтика чи партiю, i просто змiнюэ• i:х; в нiй немаэ• також <нiякоi: моралi> (з якого дива?) i любить все, що вiдбуваэ•ться, лише б демократична гра тривала! Але в результатi це створюэ• працюючэ• ... <perpetuum mobile>, вона <оновлюэ•ться на мiсцi>, що робить також i будь-яка жiнка, образно кажучи, коли породжуэ• нових людей.

          13_. IНШI МОМЕНТИ

     Раз я вже написав свою заплановану дюжину пунктiв, то це означаэ•, що пора закiнчувати цей матерiал. Тут я пiдкреслю деякi моменти, якi я як би перескочив, але якi э• важливими, i я соромився б навiть ... на тому свiтi, якщо б забув i:х роз'яснити! Одна рiч це те, що в наш час, в епоху комп'ютерiв, все офiцiйнi голосування можуть проводитися <вiдкритим чином>, i отже повиннi проводитися так! Це повинно бути не важко влаштувати — з минулого столiття люди отримують грошi з автоматiв i з цього не сталося нiякоi: кардинальноi: помилки —, за допомогою паролiв, i не в один день, що дозволить проводити будь-якi можливi статистики, а це, на мою думку, дуже важливо. Бiльш того, таким чином стане можливим проводити вибори також в кiлька <раундiв>, що дозволить нам реалiзувати iтеративний вибiр, який i э• <э•диний> розумний вибiр знизу, який використовуэ•ться в перебiгу столiть.
     Далi, таэ•мний вибiр повинен проводитися тiльки в невеликих групах, де людина може побоюватися дати вiдкрито свiй голос. Також всi депутати, як особи вiдповiдальнi для всiэ•i: краi:ни, повиннi вибиратися саме <в усiй> краi:нi, не в регiонах, де вони в багатьох випадках не можуть бути обранi, але для всiэ•i: краi:ни може бути достатньо голосiв. I коли проводиться голосування за партii:, то iмена конкретних осiб не iстотнi, кожна партiя може i повинна зробити i опублiкувати упорядкований список з iменами i:хнiх кандидатiв перед виборами. I ще — я вважаю це дуже важливим — повиннi проводитися багато <опитувань> громадськоi: думки, i цi анкети повиннi робитися часто, скажiмо раз на мiсяць з приблизно дюжиною питань; i:х не треба вважати обов'язковими для управлiння, однак це дуже корисна iнформацiя; i це повинна виконувати <одна> централiзована iнстанцiя, а не рiзнi ЗМI (медii:) або фiрми, i теж за допомогою паролiв.
     Можна голосувати також i для <пари сил>, скажiмо 5 (де порядок вибору може мати значення, а може i не мати). Або можна голосувати не тiльки "за", а також i "<проти>", що дасть абсолютно рiзний погляд на полiтичну сцену. Або мати кiлька <фаз> влади, де найпростiше це <два перiоди>, демократii: i диктатури, але запланованi <заздалегiдь>, а не чекати щоб прийти до цього шляхом революцiй. I iншi варiанти; як я вже натякнув, демократiя пропонуэ• рiзнi можливостi, вона не така ж погана <в принципi>, однак, на жаль, люди поки ще досить ... дурнi, i тому вона не досить хороша!
     Ах, я повинен сказати щось ще i про <протести>, тому що тут теж все робиться навпаки, неправильним способом. Я маю на увазi, що люди хочуть висловлювати своi: думки i вони повиннi мати цю можливiсть, однак не заважати нормальному ходу життя, але вони роблять саме це, i цим тiльки знаходять роботу полiцейським, стояти мiж протестуючими i перехожими. Правильне рiшення це дозволити всi протести тiльки на <спецiальних мiсцях>, i для цiэ•i: мети можна використовувати <стадiони>, де все маэ• бути знято з рiзних сторiн i потiм показано де потрiбно, але також i в реальному часi на великих екранах перед важливими iнстанцiями. Це очевидне дистанцiювання, яке сьогоднi може бути запросто реалiзовано, але я думаю, що це нiде не робиться. Необхiдно також покласти зусилля i для того, щоб не доходити до таких протестiв, де повинна iснувати деяка комiсiя, перед якою може стати кожен, хто хоче висловити свою думку, потiм цi думки повиннi бути класифiкованi i прийнятi деякi рiшення, але принаймнi цi думки повиннi <зберiгатися> десь i бути доступними для всiх (а не так, як болгарська офiцiйна громадськiсть ставиться до вашого унiкального Йотата абсолютно варварським чином). Повинна завжди iснувати можливiсть i для забезпечення доступу до деякоi: допомiжноi: палатi для нових партiй або груп людей (скажiмо: мирного руху, або безробiтних iнтелектуалiв, або одиноких матерiв з дитиною, та iн.), перед тим як вони почнуть протестувати.

          14_. ПЕРЕВАГИ I НЕДОЛIКИ

     Ах, я хотiв би звернути вашу увагу на те, що одна суттэ•ва характеристика будь-якоi: речi, чи форми управлiння тут, це i:i: вплив на <майбутнэ•>, до чого вона веде. Так, проте якщо ми виходимо з дiалектики, тодi (майже) будь-яка рiч звертаэ•ться в свою … <протилежнiсть>, а це означаэ•, що якщо щось вважаэ•ться <поганим>, то це може привести потiм до чогось <хорошого>, i навпаки (де останнэ• як би нiким не заперечуэ•ться — вiзьмiть приказку, що шлях до <пекла> встелений <благими> намiрами)! Ви це зрозумiли? Ну, це означаэ•, що з цiэ•i: точки зору централiзоване управлiння краще, тому що воно веде до демократii:, але остання веде до сильноi: влади, i з цiэ•i: причини гiрше! I це додаэ•ться до думки, що централiзоване управлiння маэ• <моральне виправдання>, воно <прагне> до чогось, в той час як демократiя нi до чого не прагне, i це i э• причина, через яку я часто плюю на демократiю.
     Це заперечення власноi: квiнтесенцii: може бути помiчено також i при партiях або грошах або статевих зносинах (або при ... знаннi), де, наприклад: всi частковi iнтереси суперечать один одному i ведуть до однiэ•i: партii:, яка i не э• дiйсною партiэ•ю, або багато грошей веде до слабкого i далi до нiякого iнтересу в грошах, або статевi зносини себе теж заперечують в кiнцi (або багато знань — як справи з вашим Йотата — веде до заперечення подальших знань — тому що коли небудь прийде час коли ... Всесвiт почне <стискатися>, i тодi виявиться, що все було зовсiм даремно, в той час як, наприклад, самi простi радощi життя виглядають бiльш задовiльнi). Так, це так, але це фiлософськi спостереження, так що краще якщо ми не будемо особливо в них заглиблюватися; я хотiв вам тiльки показати, що у кожноi: медалi двi сторони, i демократiя показала себе в багатьох краi:нах не краще, а прямо-таки гiрше, тому на цi речi потрiбно звертати велику увагу.
     Однак звертати бiльше уваги означаэ• робити компромiси, воно так, але ми не дуже-то любимо це, ми хочемо реагувати тотальним чином. I справдi, якщо ми кинемо погляд на сьогоднiшню демократiю i на ту, яка була столiттям ранiше (скажiмо, в 1910-м), маэ• бути ясно, що ми нiчого не змiнили в захiднiй демократичнiй моделi, але замiсть цього мали двi свiтовi вiйни, вигадали абсолютно рiзну народну демократiю, i зумiли i:i: повнiстю вiдкинути, проте не прийшли до нiякого компромiсу. Але якщо ми не хочемо робити компромiси, тодi вiдбуваэ•ться просто велике <кровопролиття>, така наша альтернатива. Ну, люди живуть сьогоднi заможно (як наслiдок наших <не>натуральних: i:жею, напоi:в, одягу, будинкiв, i т.д.), вони напевно не прийдуть до нових воэ•н через економiчних причин (хоча нiхто не може гарантувати це), але тодi вони можуть прийти до цього з <моральних >причин, або якщо не прямо до воэ•н, то тодi до замахiв терористiв-смертникiв (щоб нагадати вам про одного Ладена-"хлопчика"). Так що ця проклята демократiя може бути обманом i шахрайством, проте це не важливо, важливiше те, що i:i: можна змiнювати, i тому я роблю тут моi: рiзнi пропозицii:. Але, як я сказав, все залежить вiд рiвня дуростi звичайних людей.

          15_. ЗАКЛЮЧНI КОМЕНТАРI

     В кiнцi цього есе я хочу пояснити вам, що я його написав для <iнших> людей, для всього <свiту>, тому що я вже перевалив за моi: 70 i публiкуюся анонiмно, у мене немаэ• бiльше нiяких спецiальних бажань, менi не потрiбнi нi грошi нi слава, i жебрацька пенсiя яку я отримую менi вистачить; якщо в добавок до цього я можу i плювати на болгарське варварство, я вiдчуваю себе прямо щасливий! I я можу також <виносити> цю дурну демократiю, тому що iнтелiгентна людина приймаэ• <будь-яку> форму управлiння, з простоi: причини, що вона краще анархii:. Що мене бентежить в основному те, що люди всюди навколо дивляться на демократичне управлiння як на ще один вид <бiзнесу>, де все обман, але тут вже нiчого не поробиш, таке життя, в той час як для мене це потрапляэ• в <соцiальну сферу>, i, отже, там потрiбно застосовувати iншi критерii:, як <любов до ближнього>, гуманiзм, релiгiйне почуття, турботи, свого роду ... санiтарна або священницька робота! Ну, для багатьох з вас це може виглядати утопiчно, але я люблю утопii:, тому що вони логiчнi, i, в кiнцевому пiдсумку, такий я, дбаю про iнших людей.
     Добре, я закiнчу цю мою капiтальну роботу (хоча <всi> моi: речi капiтальнi та основоположнi), я вже заточив свою спецiальну перо для останньоi: точки — такий просто мiй звичай —, i зроблю це, позитивно, будьте спокiйнi, але до цього я хочу звернутися до <моi:х> потенцiйних читачiв. Значить, читачi моi:, я прошу вибачення, але ви точно будете ... дурними, це само собою зрозумiло, хоча б 90 вiдсоткiв людей просто дурнi, але я все ж таки сподiваюся, що ви <знаэ•те> це! Тому що, як вiдомо з давнiх грекiв, iснують дурнi люди, якi знають, що вони дурнi, i це ... добре, так як вони жадають дiзнатися ще щось, щоб знати бiльше, вони не щасливi тим, що вже знають, i крiм того iснують ще люди, якi настiльки дурнi, що навiть не помiчають цього (вони просто не в змозi помiтити це), але в наслiдок цього вони дуже щасливi. Так що якщо ви з категорii: тих, якi знають, що нiчого не знають, то тодi ви кинетеся як голоднi пташечки на крупицi мудростi, якi я, Йотата-Ататой, посiяв для вас! Я сподiваюся на те, що ви такi читачi, i тодi ви швиденько проковтнути <все> моi: роботи, що правильна поведiнка з вашого боку.
     Тому що, бачте, я може i вигадую утопii:, але вони гарнi утопii:, я мрiю, щоб <полiтику> можна було пiдняти так високо, що вона <буде стояти в такому ставленнi до капiталiзму, в якому наш Господь Бог знаходиться до всього матерiального свiту>! Це означаэ•, що полiтика повинна бути божественноi:, повинна мiстити красивi <iдеi:>, повинна <зв'язувати> все разом, так що неприэ•мний i недосконалий капiталiзм засяяв як оновлений! Навiть якщо це i неможливо реалiзувати, то воно виглядаэ• так добре, що варто спробувати! I це вже остання точка.

     07. 2021

     — — —

     [ *Closing remark*: Hmm, in this way I have become in some small degree <acquainted> also with this language, and have come to my conclusions. And which are they, ah? Well, the most important conclusion here is that <all> languages are <bad>, except one! I will not play hide and seek with you, this one and only good language is … my Bulgarian one! This is not a new topic for me, but now I have gathered more detailed proofs. All this thanks to the misunderstood democracy, and myself existing thanks to the barbarian reaction of our whole official publicity (which has led to my birth under this pseudonym)! And have in mind that I am comparing practically all Slavonic, and Teutonic, and Latin languages, or all <contemporary> ones, so that my conclusions are entirely justified. And mark also this, that Bulgaria is the unquestionable (outside of its borders) <barbarous> nation in the civilized part of the word, and that our Bulgarian language is the best and simplest of all other civilized and contemporary languages, and these two facts simply <cannot> be occasional, they must be somehow related! So that at the end of this my democratic <epopee> I may with clear conscience exclaim: <Long live Bulgarian language!> and <Down with the democracy!> Amen! ]


          — — — — —