Звезда на погоны
(Автор: Володимир Висоцький.
Переклад: Володимир Брянцев)
Цей мені бій не забути повік,
Смертю в повітрі смерділо.
А вниз з небосхилу безмовний потік, -
То зорі летіли.
Он знову упала, і я загадав:
Вийти живим із бою.
Ось так я життя своє та й пов'язав
З зорею дурною.
Я вже був подумав: "А дзузьки ось вам!
Смерть пропетляє мимо!"
Та з неба метнулася зірка нова,
Та й під серце прямо.
Чи ж нам так потрібна була висота,
Що: "Вперед! Не жаліть патрони!"
І зірка комусь покотилася та
Та й на погони.
Зірок тих на небі, мов риби в морях, -
Вистачить всім із лишком.
Коли б не ця смерть, то ходив би був я
Із золота блиском.
Або я цю зірку віддав би синам
Просто на вічний спомин.
А так задарма висить в небі вона,
Або ж - на погони.
Свидетельство о публикации №223022601058