За шестьдесят
(Автор: Сергій Попов.
Переклад: Володимир Брянцев)
Життя схоже на пізню вже осінь,
Роки листям опалим летять.
Було сорок, а там сорок вісім,
А тепер вже аж за шістдесят.
Притомились потроху і ноги
Крокувати по стежці життя.
Були радості та тривоги,
Хоч ці страсті й пішли в небуття.
Це на схилі літ пізнається,
Що не встиг, а що врешті зумів.
Й усвідомити, що не прийдеться,
Те зробити, що мріяв-хотів.
Зовсім мало обіймів руками,
Теплих слів мало сказав.
Не притиснувся до вуст вустами,
Міг простити, але не прощав.
Та хіба ж на життя нарікають,
Коли все, що прожите, - твоє!
Хай і далі років лист кружляє.
Ех, роки, та ви ж щастя моє!
Всі тексти перекладів у виконанні під гітару - на моєму творчому каналі в ютюбі:"Володимир Брянцев, ютюб"
Свидетельство о публикации №223022601133